Глава 10

 - Доброго дня  Злато Ігорівна - одразу вітаються охоронець.

 - Доброго дня - чітко вимовляю ц прямую до входу в компанію . 

Всі працівники одразу звертають на мене увагу і намагаюсь ширше посміхатись , а як тільки я проходжу повз , то починають перешіптуватись між собою . Води думають ,що я нічого не бачу і не чую , але мені все відомо .

Впевненою ходою прямую до ліфта і натискаю одинадцятий поверх , і скляний ліфт повільно підіймається догори . Як тільки виходжу з нього , то помічаю , що тут все змінилось , все на інших місцях і інші працівники . Одразу прямую до секретарки , яка розмістилась поруч з входом до кабінету  матері .

 - Добрий день , а Ілона  Вікторівна на місці  ?- цікавлюся в неї , адже мама може бути на якійсь із зустрічей .

 - А тобі яке діло дитинко - з насмішкою відповідає брюнетка років двадцяти п'яти . Коли батько був живий , то його секретарем був хлопець років  двадцяти п'яти та жінка років сорока , яка приносила каву .

 - Велике - чітко вимовляю 

Ти хоча б знаєш , куди потрапила - встає зі свого стільця і дивиться на мене .

 - Знаю , можливо це ти не знаєш - відповідаю і дивлюся їй прямо, в очі .

 - Зараз ти швидко вийдеш звідси чемно , або я викличу охорону ,і тоді ти зрозумієш насправді  куди потрапила .

 - Викликай - легко відповідаю і прямую до дивану , який стоїть в приймальні .дівчина тим часом викликає охорону і до нас підійматися два чоловіки міцної статури та одразу прямують до секретарки , бо диван поставлений так , що мене не одразу можна помітити .

- І кого нам потрібно забрати ?- питає один з чоловіків .

 - Ось її - з насмішкою відповідає і тицяє в мене пальцем .

 - Злато Ігорівна  ?- здивовано запитує другий чоловік .

 - Так , це я - з усмішкою вимовляю , адже ця ситуація тільки підіймала мені   настрій - ви можете виконати одне моє прохання ?

 - Так , звісно - швидко відповідає другий охоронець , а ця нахаба тільки кліпає очима .

 - Ви можете ось цій пані - і показую на неї так само , як і вона на мене -  пояснити ,хто я тут с або вона вилетить з роботи зі швидкістю світла .

 - Звичайно - легко відповів чоловік , а брюнетка розкрила рот від подиву ,  я повільно підійшла до неї і сказала :  - Ілона Вікторівна на місці ?- ставлю знову питання .

 - Ні , вона пішла на зустріч і сказала , що більше не повернеться - ледве вимовляє вона .

 - Добре - відповідаю , і прямую до входу в кабінет .

Заходжу в середину і ме впізнаю його , тут немає жодної деталі , яка б нагадувала про батька. Вона все забрала , і розставила все на свій смак . Повільно підходжу до столу і сідаю в крісло , одразу відчуваю , що батько був би мною задоволений . Адже він багато разів казав мене , що я маю очолити його фірму ,  і я завжди відповідала , що е підведу його . Повільно вдихнула аромат і зрозуміла с що саме це і є моє покликання .

Добре с що матері немає , а то вона б не впустила мене сюди .

На столі помічаю кілька папок і одразу буру їх в руки й повільно відкриваю першу , читаю перші рядки та розумію , що це звіт, а минулий і одразу внизу біли всі розрахунки , повільно вчитуюсь в текст і розумію ,що є кілька помилок , тому і вийшла неправильна сума . Потім відкриваю другу парку , а том договір про покупку нової квартири , в центрі міста , мені одразу зацікавило , для кого вона , адже в нас є будинок і міста в ньому достатньо . Швидко фотографію місцеперебування і закриваю парку . Зміст третьої папки я взагалі не розуміла , адже там була детальна інформація на якусь Альбіну Володимирівку Коблинську . Це міг би   новий працівник , але інформація відрізняється і фото , дівчина дуже схожа з моєю мамою . Такі збіги не можливі , але якщо це не збіги ? Цю інформацію мені це потрібно з'ясувати .

Роблю кілька фото документів   , на всякий випадок  і закриваю парку , кладу все на місце , так як і було і включаю комп'ютер . Одразу з'являється бажання дізнатися все про компанію , в якому вона свані і які в нас замовники , тому беру сумочку в руки і шукаю там флешку , вона  завжди зі мною . Починаю завантажувати всю інформацію , яка є на комп'ютері  і думаю ,що ввечері зможу їх переглянути . Доки інформація звантажуватися я іду в приймальню і прошу одне капучино, брюнетка чемно киває і одразу приступає до роботи .

 - Злато  Ігорівно , ось ваш напій -  відповідає вона .

 - Добре , дякую - думаю , що охорона їй все-таки пояснили хто я .

 - Вибачте мені , що я так вас так зверталась , просто я вас ніколи не бачила - з опущеними очима промовляє .

 - Вибачаю , але мама не повинна дізнатись ,що я тут була - пропоную свою угоду .

 - Добре - вже більш жваво відповідає .