Глава 8

Повільно розплющую очі та одразу натикаюсь на плече хлопця , а потім і, на його погляд . Виявилось,що я так і заснула в нього на плечі , а прокинулась він того , що на дворі було холодно і здавалось , що зараз  почнеться дощ .

 - Добрий ранок - перший промовив він .

 - А що вже ранок ?- здивовано запитую .

 - Четверта година - спокійно відповідає .

 - Мене, мабуть мама шукала - озвучую свої думки .

 - Ні , вона навіть на подвір'я не виходила з того моменту , коли пішли гості - ну звісно , її взагалі на мене начхати .

 - А чому ти залишився зі мною ?- запитую в нього і одразу шкодую ,що зробила це .

 - Не знаю - просто знизив плечима .

 - А ти в нас, що тепер працюєш , і чому вчора ти приїхав, а не Олександер ?- запитую в нього .

 - Так , я тепер працюю у вас , а Олександер пішов до дому , бо в нього щось з дитиною сталось , тому мені прийшлось виконувати його роботу - розповідає мені все .

 - То можливо вже розійдемось по кімнатам - так , в нас для охоронців  є одна кімната , для їхнього відпочинку , але вони виходять з іншого входу , і не мають жодного входу до будинку . Тому я подумала , що хлопець також там розмістився .

 - Я живу ось в тому будиночку - і показує в бік будинку , який змайстрував мій батько і зберігав там різні свої речі .

 - А можна я піду подивлюся ,  просто тато там проводив багато часу -  запитую в нього , хоча будинок належить мені , про те ще виглядало не гарно .

 - Це ж ваш будиночок - з посмішкою промовляє і в цей момент грім різко загримів ,і я щільніше притулилась до хлопця -  ти боїшся грому ?

 - Так - чесно зізнаюсь .

 - Тоді ходімо , бо й дощ починає накрапати -  підіймається  , укутує мене в плед і веде в бік будиночку , але я раптово скрикнула , бо йшла босоніж і поранила ногу в щось . Він одразу підхопив мене на руки та побіг в бік будинку , бо дощ вже йшов сильний . Доки ми зайшла в будиночок , то вже зовсім промокли , тому хлопець одразу заніс мене до так званої ванної кімнати .

 - Постій тут , можеш душ прийняти , а я зараз тобі щось знайду переодітись - швидко відповідає і зникає за дверима , а я тим часом знімаю з себе порвану і мокру  сукню , і стаю під струмені гарячої води . Коли я вийшла з душу , то у двері постукали і я ще щільніше притулила рушника до голого тіла .

 - Ось , я тут тобі одяг приніс - просунув крізь над чинені двері . 

 - Дякую - відповідаю і знову зачиняю двері .швидко одягаю на себе великі спортивні штани і футболку . Мені здається  що я просто потонула в його речах , від цього мені стало смішно. Щі сторони це виглядало досить мило . Коли я вийшла з ванної кімнати , то помітила ,що хлопець також замінив одяг , а потім мій погляд зупинився  на  настільному годиннику , який був зроблений руками мого батька .  Я повільно підійшла до нього і  просто з очей полились сльози . Я чітко пам'ятаю той момент , коли  батько до ночі сидів і пояснював мені кожну деталь з цього годинника . Він стояв в кімнаті батьків , але вже на третій  день після смерті батька , мама  наказала всі його речі перенести сюди . Цього я вже не витримала і просто заридала . Несподівано мене хтось притиснув до своїх теплих грудей , спочатку я злякалась , адже забула про хлопця , який стояв поруч 

 -  Я  просто обернулась і обійняла його .

 - Тобі тут все нагадує про нього ? - турботливо запитує він .

 - Так - ледве відповідаю .

 - Тоді пропоную ще поспати - відповідає , коли я майже заспокоїлась .

 - Добре - відповідаю .

 - Ти можеш лягти на ліжко , а я розміщуся на підлозі - спокійно відповідає .

 - Ти можеш лягти поруч зі мною , бо я грози боюсь - ледь чутно відповідаю , бо мені було соромно просити про це хлопця .

 - Дівчинка виросла , а страхи так і не пройшли - йому що смішно з мене ?

 - Так - з нотками різкості відповідаю .

 - Ей , ти чого , я все розумію - обнявши за плечі вимовляє , а потім веде мене у бік ліжка , поглядом показує , щоб я лягала , а сам спочатку накрив мене ковдрою і вже після сам приліг . Одразу розмістив свою руку на мої талій , через те, що я лежала доком до нього , то йому це легко вдалось . Так я знову заснула , а крізь сон почула ледь чуткі слова " Спи маленька , а я буду оберігати твій сон  " , і легкий поцілунок у скроню .

Як думаєте , що буде далі ? приєднуйтесь до обговорень в коментарях . а ще мені буде приємно , якщо ви підтримаєте мене ⭐⭐⭐ , вам не важко , а мені приємно .