Глава 5

- Привіт - одразу обнімаю подругу. 

- Привіт - відповідає і  зачиняє двері -  ходімо до мене в кімнату - і так ми підіймаємось  на другий поверх. 

 - Ти що кондиціонер ввімкнула, а то на дворі набагато тепліше? - запитую в Аделіни. 

  - Так. Можливо спочатку підемо в басейн? - пропонує вона, адже дивитись фільм в день ми не любимо. 

 - Я купальник з собою не взяла  - сумно зітхаю і сідаю на ліжко .

 - Я тобі свій позичу - з усмішкою відповідає подруга .

 - Тоді добре - погоджуюсь і вже за кілька хвилин Аделіна виносить мені червоний роздільний купальник .

Перевдягнувшись ми вийшли на подвір'я , де була така спека , що просто хотілось полити себе водою , але так як в нас був басейн , ми пішли туди .Плавали ми десь хвилин сорок , потім вирішили позаганяти і вже повітря здавалось більш прохолодним .

  - Я ж з собою тірамісу привезла - раптово згадую про нього .

-  Його тітка Оля пекла ?- запитує подруга .

  - Так - підтверджую 

  - Тоді сому ти швидше не згадала - обурюється вона  - пішли , перекусимо .                     

Ми зайшли до кухні , Аделіна розділила торт порівну і поклала на тарілки , потім зробила мені літе , а собі американо і ми знову вийшли на двір .

- Як тобі Артем ?- запитує вона і підморгує .

- Нормально , а тобі як Макс , ви ще довго там були ?- цікавлюся .

- Десь через дві години , хлопець відвіз мене до дому - замріяно відповіла подруга .

 - А машина в нього яка ?- вирішила запитати , щоб дізнатися , чи Макс також багатий .

 - Дуже гарна , але він відмовився мені відповідати звідки в нього гроші - знищила плечима дівчина .

 - Не  переймайся , заробив він їх легально - запевняю її , адже в друзів ми вибираємо схожих на себе , тому якщо порівняти Макса та Артема ,то думаю буде тау само .

- Звідки ти знаєш ? - здивовано запитує.

 - Вчора , коли ви з Владом танцювали , то я дізналася , що Артем власник того самого клубу - просто відповідаю .

- Що ? - здивовано вигукує вона .

- В мене вчора була така сама реакція , і до речі Алекс знав про це - в подруги очі розширились майже у двічі .

- Чому він нам не сказав ? - запитує вона .

- Справа не втому , що він нам не сказав , а в тому , що він пропустив нас не законно , а Артем з нами знайомий і він все знає - поясню всю ситуацію .

- Надіюсь його не звільнить - сумно промовляє .

- Артем пообіцяв , що не звільнить - запевняю її .

- Навіщо ми взагалі пішли в той клуб - пригнічено промовляє .

- Щоб відпочити - повторюю її слова .       

- Відпочили називається  - з усмішкою промовляє .

- так - підтверджую .

- Ходімо фільм подивимось  - пропонує подруга .

- Ходімо - погоджуюсь з нею .По дорозі ми знову заскочили на кухню і забрали морозиво з морозилки , взяли ложки і піднялись до кімнати Аделіни 

 - Що дивитись будемо ?- ставить запитання дівчина .

 - Не знаю , ти обирай , а я дістану з пакунка те, що купила - відповідаю .

 - Добре , але ти ж знаєш с що я оберу жахи - попереджає вона .

 - Можливо щось інше - тепер я пожалкувала ,що віддала їх право вибору .

 - Ну хоча б один разок - просить вона мене , адже я боюсь дивитись жахи , одного разу після перегляду в ночі в мене сталася панічна атака , а потім повторювалася ще кілька днів , тому це був мій останній раз , коли я дивилась такі фільми .

 - Добре - погоджуюсь , адже ми завжди дивимось тільки те , що обираю я .

Подруга вибрала фільм " Зворотній відлік " .Назва мені одразу не сподобалась , адже вона показує дні до смерті .Пройшло тільки п'ятнадцять хвилин , а я вже просто не могла на це дивитись , але і піти не могла . Тому заїдала весь стрес морозивом  і шоколадкою . Моя голова повернулась на подругу , а вона з таким захватом дивилась фільм , що мені стало трохи ніяково .

Як тільки померла перша  людина , то в мене на очах виступили сльози ,тому швидко вийшла з кімнати і пішла в  вбиральню , а подруга й не помітила моєї відсутності . 

Трохи вгамувавши емоції , знову повертають в кімнату , сідаю на ліжко і відкриваю один з батончиків .Та раптом двері різко  відчиняються і на порозі стоїть хлопець років двадцяти п'яти , в чорних джинсах і білій футболці , з піл якої видніються  м'язи .  Наші погляди зустрічаються , і  в мене одразу мурашки по шкірі пішли .Я в перший  раз бачу його , тому перевожу погляд на подругу , але вона й не помітила ,що в кімнаті ми не одні .  Штовхаю ліктем подругу , бо не можу нічого відповісти , а вона переводить погляд на мене , а потім на незнайомця 

 - Ви хто такий ?- обурюється вона . З нас двох я була спокійна , а вона навпаки .

 - Дівчинко , тут я ставлю питання - нагло відповідає і розпливається в їдкій посмішці .

-  Ені , це мій дім і я тут головна , тому я ставлю питання ! Як ти сюди потрапив і хто ти такий ?- грізно ставить питання подруга .

 - Дуже просто - знову посміхається - через вікно , яке веде до вітальні , воно було відкрито , і саме там мене охоронець не побачив і камери тако ж .

 - Що тобі від нас треба - подруга вже піднялась га ноги , а я так і залишилась сидіти з ложкою в ріці  .

 - Він тебе нічого , мені треба забрати її - і показує в мій бік , а я просто навіть слово    вимовити не можу .

 - Навіщо вона тобі ?- знову ставить питання подруга .

  - Не вже не твоя справа - відмахується і прямує до мене .

 - Морозиво можеш взяти з собою -  знову посміхається і бере мене за руку , а на тому місці просто мурашки з'являються    .    

 - Куди ти її ведеш ?- злісно прошипіла Адель .

 - Та нічого я не зроблю їй , не переймайся - спокійно відповідає він і веде мене в бік дверей .

- Якщо з нею щось стенеться , то я особисто знайду тебе - на останок вигукує подруга і  зникаємо за дверима .                 

Боже , що буде далі.....

Різкий поворот подій чи не так ? Пропоную розповісти все , що ви думаєте в коментарях . Мені буде дуже приємно , якщо ви підтримаєте мене зірочкою , адже так книга стає популярною і з ' являються нові  читачі .