Глава 2

- Я така щаслива - раптово промовляю. 

- Я знаю, бо в мене зараз таке ж саме відчуття - відповідає подруга. 

- Ось, дивись там продають морозиво, можливо підемо і купимо його? - запитую в неї. 

- Можна - і ми прямуємо до невеликої черги, і доки там стоїмо,  то я вже і смак вибрала. 

- Ти з чим будеш брати? - запитує подруга. 

- З карамеллю - відповідаю - а ти з чим? 

- З полуницею - озвучує своє замовлення якраз тоді, коли підходить наша черга. 

- Розплатившись за морозиво, ми пішли на одну з гойдалок, де й почали ласувати. 

- Знаєш, хочеться провести ці два тижні якось казково, щоб запам'ятати їх на довго - раптово озвучують свої думки. 

- Так, саме тому ми їдемо в клуб - весело запищала Адель.

- Так, нас же не пропустять, нам тільки по сімнадцять - можливо подруга забула, що пропускають тільки з вісімнадцять років. 

- Подруго, ти що забула, в мене ж брат там працює, ось він нас і пропустить , а за одно і пригляне - точно, як Я могла забути. 

- Тоді що ми чекаємо? - запитую в неї з вогником в очах. 

- Щось я тебе сьогодні не впізнаю - підозрювано дивиться на мене. 

- Чому ж? - цікавився 

- Бо знаю тебе з дитинства і ти ніколи так себе не вела - так, ми з Аделіною знайомі майже з пелюшок, тому, що наші батьки були партнерами і хорошими друзями .

- Я і сама себе не впізнаю, але сьогодні хочеться забути за все - чесно зізнаюсь їй. 

- І навіть пити будеш? - здивовано запитує вона. 

- Ні - за всі свої сімнадцять років я випила всього три глотка червоного вина, але і воно мені не сподобалось, тому алкоголю я не вживаю. 

- Я знала, що ти так відповіш - гордо заявила дівчина. 

- Ой, дивись яка там черга - показую на натовп, які вистроїлись в чергу. 

- Нічого, Я зараз Алекса наберу і він нас пропустить був черги - Алекс, це двоюрідний брат Алель. 

- Добре, тоді я в телефоні позалипаю - відповідаю і відкриваю стрічку інстаграм  і бачу там фото колишніх  однокласниць , які влаштували піжамну вечірку . все таки не ми одні вирішили відсвяткувати здачу екзаменів .

- Злат , ходімо - відпиває мене від роздумів подруга , яка киває в бік високого , чорнявого хлопця . На бейджику якого висвічується ім'я Алекс , а знизу бармен 

- Привіт - вітається він коли ми підходимо до нього ближче .

- Привіт братику - відповідає Адель і ми обіймаємось по черзі . В подруги досить близькі стосунки з братом . Можливо це пов'язано з тим , що рідних братів або сестер в неї не має .

- Що дівчатка вирішили відпочити перед навчанням ? - цікавиться в нас хлопець 

- Так - відповідаю 

- Тоді ходімо , але знайте ви під моїм наглядом - як ви вже зрозуміли в мене також хороші стосунки з Алексом , адже багато разів зустрічались в подруги ,  а коли вирости то ще більш зблизились . Подруга вже давно мріє про те , щоб ти з хлопцем стали парою .Але це не можливо , бо  ми тільки друзі .

Алекс провів нас одразу до барної стійки , а сам став до роботи .

- Так , що ви будете - запитав він у нас .

- Мохіто - впевнено відповідаю 

- А я коктейль , але без алкоголю - відповіла подруга .

- Гаразд , буде зроблено - і хлопець почав робити наші замовлення .

- Злато дивись які там хлопці - киває в бік компанії з двох юнаків , які сидять за один зі столиків , звісно подруга їх примітила , адже вони були досить симпатичними . Сиділи у розслабленому вигляді і про щось розмовляли . Зробивши ковток напою відповідаю їй:

- Ти ж знаєш , що мене ніхто не цікавить - легко відповідаю. 

-Але вони симпатичні - міні здається  , що її очі просто згорять прямо зараз. 

-Так - погоджуюсь з нею  - давай краще потанцюємо? - пропоную 

-Давай - погоджується вона - Алекс, ти можеш наші сумки залишити в себе ? - питає вона в брата. 

-Так, давайте - і він ховає їх за барною стінкою. 

-Коли ми виходимо на танцювальний майданчик, то вмикається моя улюблена пісня і я просто віддаю себе на повну. Плавно рухаючи стегнами під чудовий трек змушує всі думки  на інший план. 

- Ходімо, вип'ємо - намагаюсь докричатись до подруги, але через гучну музику мені це погано вдається, тому повторюю ще раз. 

- Ходімо - тільки та третій раз вона почула. 

- Ми спокійно підійшли до стійки випили трішки і почали роздивлятись людей, які танцювали, та не сподівано біля нас зупинився  хлопець. 

-Привіт дівчата - голосно сказав юнак і тільки тепер я зрозуміла, що це той самий хлопець, якого ми роздивлялись 

-Привіт - відповіли ми з подругою майже одразу. 

-Не бажаєте приєднатись до нашого столика? - запитує він і посміхається так, що з'являються дві ямочки. 

-А ви б на нашому місці пішли навіть не знаючи імені хлопця? - різко відповіла я, а подруга просто подивилась на мене гострим поглядом, адже хлопець їй сподобався. 

-Ой, вибачте, Я просто дар мови втратив, коли побачив таких красунь. Вадим - простягає руку спочатку до Аделіни. 

-Аделіна - розпливається в широкій посмішці. 

-Злата- відповідаю вже м'якше. 

-Дуже приємно - знову посміхається хлопець - так що, тепер підете до нашого столика? 

-Так - швидко відповіла подруга. 

-Добре, в мене якраз там друг сидить - і вони пішли, а я просто  пішла слідом за ними. 

Що ж вже друга глава позаду. Як думаєте, що може бути далі? Чи сподобається хтось з хлопців Златі. Нас ще чекає багато пригод. 

Також хочу подякувати Вірі Лиман, мені дуже приємно ❤❤❤.