Володарка темних гір. Дарія Дагаз

19

 На тренувальному майданчику.

- Та ви знущаєтесь з мене? Я з годину прочекав тебе. - Сказав розлючений Трей, дивлячись мені в очі.

- Трею, ми не хотіли. Як могли швидко збирались. - З посмішкою на обличчі відповіла Марі.

 Хлопець відповів такою ж теплою посмішкою, сам не помітивши, як завстидався. Червоні щоки цієї парочки розсмішили Катю але вона старалась не показувати, що все бачить. 

- Привіт, я Рій. - Трішки пошепки промовив хлопець, спеціально легко дунувши над вухом молодої дівчини.

 Зненацька я відчула на своєму лівому вусі теплий подих. Не одразу розчула, що до мене привітались. Вся моя концентрація уваги була на приємному запаху кориці та апельсина. Та далі мене чекав  сюрприз. Обернувшись, я стала, як вкопана. Мені бракувало повітря та слів щоб відповісти. Переді мною стояв надзвичайно красивий хлопець. Перше, що мені кинулось в очі це білосніжне волосся, що було акуратно зачесане. Воно настільки світле, що зливається з кольором шкіри. Але основним акцентом були яскраві та дуже насичені сині очі. Я просто потонула в них. Ніколи не зустрічала нікого з такими очима. Здається я занадто довго вдивлялась в них, хлопець мені моргнув та приобійняв мене за талію. Саме ці дії були для мене дзвіночком для швидких  зворотніх реакцій. Я дуже різко відштовхнула руку нахаби та відійшла на декілька метрів у бік. Тільки от ці два голубка, весь час спостерігали за нашими діями. Їх обличчя були такими задоволеними, цим маленьким цирком. От негідники, я їм ще попідглядаю. 

- Кхм! Час тренуватися. - Промовий Трей, далі сміючись.

Нічого ж непристойного чи нахабного не зробила але стало так соромно.

 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше