На тренувальному подвір’ї.
-Трею, йди сюди!
-Що там, Яник?
-Ось знайомся, Рій. Наш новенький. Зброю гарно в руках тримає, бойова магія на середньому рівні. -відповів Яник
-Де навчався? -спитав Трей
-В мага відлюдника. -відповів хлопчина, схиливши голову.
Трей подивився на Яника, той відповів:
-Хлопець сирота, блукав по людських землях, пару місяців у нас. Давай візьмемо його, а то пропаде. А я його вміння піднатягаю.
-Гаразд.
Трей з Рієм закріпили угоду рукопожиманням. Хлопець залишився вправлятись з мечами, а Яник з Треєм відійшли в сторону.
-Янику батько хоче щоб Катаріну підівчили самозахисту та нападу, а може і більше. Не знаю чого він хоче з того дівча зробити бойову магіню але як він вирішить щось, то так і буде. Тож будеш допомагати.
-Ого! Як згадаю, як Марінеллу вчили, так сльози від сміху вилазять, а тут ще й принцесу вчити. Ну ми й попали. Вчасно Рій з’явився, тренуватиметься з ним.
-Це точно! Як би не він довелось би нам - розсміялись хлопці.
-Ну ще Марінелла є.
-Ні, вона і так вся в клопотах.
-Ага в клопотах, бачив я в яких ви клопотах.
-Яник! Май совість!
-Ага.
#11290 в Любовні романи
#2458 в Любовне фентезі
#2783 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 23.04.2020