В кабінеті.
Розмова між Демеєм та його батьком, королем Деширом.
- Все, що ми будемо обговорювати має залишитись між нами. Ще не прийшов час щоб твої брати чи хтось інший про все дізнався. Тож коли вийдеш з кабінету, що я не скажу, ти вдаєш щире здивування, як і всі..
-Чому така таємничість, батько?
-Скоро відбудуться серйозні зміни.
-Які саме?
-Від надійної людини з сторони Флайвії надійшов лист. До нас їдуть гості. І наміри в цих гостей не самі добрі, особливо по відношенню до Катаріни. Її намагатимуться вбити, тож ти маєш особисто захищати дівчину. Бути її тінню і в день, і вночі.
-Батько в палаці достатньо воїнів і… -король не дав закінчити
-Її захищати будеш ти!
-Але чому саме я? І які переміни від появи цього дівчиська можуть бути?
-Ніхто краще тебе цього не зможе зробити. Катаріна дуже важлива.
-Бо людська принцеса? -зневажливо буркнув Демей.
-Цей статус займає саме останнє місце по її важливості для нас.
-Важливості для нас? Що ти маєш на увазі?
Король помовчав, роздумуючи чи варто говорити синові зараз та чи взагалі варто казати. Вчора після отриманого листа від Лорісси Айєтру, повелительки знаючих, його мучили питання. Діставши родовий камінь істини, що належав останньому хранителю першої грані, він ще дещо перевірив. Основне, що хвилювало короля, так чи Катаріна стане хранителем. Стане. Навіть більше, вже є. Ще цікавило хто її істинна пара. Це дуже важливо, адже при народженні кожного нащадка захисника грані утворюється новий шар на самій грані. Захисники грані не мали можливості самі обирати собі партнерів. Їх пари завжди обирав камінь істини. Катаріна занадто слабка та остання з свого роду. Їй доведеться якомога швидше укріпити грань нащадками. Дізнавшись, що саме Демей є істинною любов’ю дівчини, король не знав чи радіти, чи засмучуватися. Його старший син після зради матері і повного ігнору з її сторони зневажав жінок. Та не те, що зневажав, не йшов на жоден контакт. Вирішивши, що замість розповідати краще змусити хлопця забажати уваги від дівчини. Якщо вони істинна пара, то так чи інакше в них з’являться почуття. Демея підштовхувати ні в якому разі не можна, зумисно буде вператися. Ох же і важких характер в того хлопчиська...
-Катаріна пряма і єдина спадкоємиця Лестрата Айєстоун.
Демей ошарашено дивився в обличчя батька.
-Сподіваюсь тобі не потрібно говорити ким він був?
-Я знаю батько! Найсильнішим магом природи.
-А ще захисником першої грані Земелі Айє.
-Але ж зараз ми захисники першої грані!?
-Ні, ми лише тимчасові. Грань вже прийняла Катаріну. Пробудження големів-стражів з каменю цьому підтвердження. Їй потрібно прийняти решту сили та навчитись нею користуватись. І зробити це доведеться швидше ніж я очікував.
-А, що буде з нами? Все їхнє майно ж перейшло до нас, до тебе батько. Куди підемо ми?
-Повернеться до законної власниці. Скажи, а тебе дійсно саме володіння цікавлять?
Демей досі не прийшовши до себе від потрясіння, цікавився приземленими питаннями. Король Дешир налив персикового вина. Один келих простягнув синові.
-Випий, воно прочистить твої думки але достатньо слабке щоб не сп’яніти.
Демей автоматом спустошив келих. Дешир ж продовжив.
- Доріна Леорадор. Ця жінка вбився батьків Катаріни. Поки вона на людських землях ми не можемо нічого вдіяти. Але щойно перетне межі, а вона перетне їх, треба ловити її на гарячому. Тоді з’явиться шанс позбутись від неї назавжди.
-Хто вона?
-Достатньо підступна та власна жінка. Вдова герцога Влабері. Єдина донька короля Леорадору.
-Батьку, якщо вона смертна, то небезпека від неї мізерна. А особливо тут.
-Не все так просто… Мати короля була магом крові і застала дорослішання Доріни.
-І вона її навчила…-продовжили чоловіки разом на видиху, засмучено розуміючи чого варто чекати.
-Думаєш магія могла в ній прокинутись в повній мірі?
Король зібрався з духом та почав розповідь:
- В колишнього хранителя грані була єдина донька та спадкоємиця - Вітана, мати Катаріни. Коли Вітана пішла з Земель Айє, всім швидко стало відомо, що вона таємно вийшла заміж за короля Флайвії - Вларія.
Багатьом це весілля не сподобалось. А особливо тому, що в нього з дитинства була наречена - Доріна Леорадор. Всі боялись війни. Тоді Вларій добряче проявив свій характер та всім показав, хто тут король і чиє слово є головним. Королівства поруч один одного. Щоб заспокоїти бунт довелося з сусідами піти на поступки та підписати мирний договір. З її батьком конфлікт був закритий, з дівчиною здавалося б теж. Єдина хто привселюдно обурювався це її бабуся, Агата.
Стара королева за молоду віддала свою душа Темному Повелителю. Ставши магом крові, для захисту королівства в часи “Великого Поділу”. Ця війна забрала в неї коханого чоловіка, син був надто малий. Впевнений, вона зробила це з відчаю. Без підтримки короля, їх могли убити заради трону та влади, що він несе. Мабуть саме по цій причині вона більше не виходила заміж. Бо самоубивці, думаючи, що вони хитріші все ж були. Королева швидко поставила всіх на місце, особливо в своєму королівстві. Вона завжди при всіх за найменшої нагоди показувала величину її сили. Королеву Агату боялись усі, не лише в їх королівстві але й в сусідніх. В ті часи намагання захопити хоч частину земель королівства Леорадор швидко припинилось. З швидкою загибеллю тих, хто намагався. Королева відкрито убивала цілі сім’ї, разом з їх родичами та навіть слугами. Залишала після себе лиш закривавлені трупи. Цілі маєтки спалювали до тла. Вони вважалися проклятими, поруч них не наважувалися селитись. Навіть не розбивали табір на ніч, випадкові подорожні. Її називали кривава королева. Єдині кого вона любила це її син та онука. Кажуть: навіть невістку зжила з світу, коли та відмовилась народжувати ще нащадків. А тут її онуку привселюдно зганьбили відмовою.
#11099 в Любовні романи
#2424 в Любовне фентезі
#2733 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 23.04.2020