5.2

 Історія Марі.

 Я виросла в Леорадорі. Це красиве королівство, але мене воно не прийняло. Моя мати з далеких земель і переїхала заради батька, що був її істинною парою. Він був сином заможного шинкаря.

 Дід нас дуже любив. Що вечора приносив мені солодощі та частенько розповідав цікаві історії. З мамою вони дуже добре ладили, він її постійно захищав і ставив в приклад. В батька моментами не дуже добрий характер був. Бувало він казав, що не хоче цього всього, що йому нас нав’язали. Що любить, то одну, то іншу. Це було боляче чути мої мамі, що так його любила. Я часто ховалась і бачила, як батьки сваряться. Після цього наступні дні старалась тішити маму. То квіти нарву щоб їй подарувати, то допоможу по дому, то поділюсь солодощами.

 Коли мені було 9 помер дід. Батько сильно почав випивати та пропадати з різними нехорошими друзями. Так все, що дід заробив поступово почало йти на погашення пиятики батька і його друзів. А свою злість зривати на нас з мамою. Вона тоді була вдруге вагітна. І якось одна жінка прийшла до нас і довго про щось розмовляла з мамою. Коли та пішла мама була заплакана. Ввечері прийшов тато, мама відіслала мене до сусідки. Через подвір’я було чути, як вони сваряться. З ранку коли я прийшла додому, я застала маму лежачою на підлозі. Низ її сукні був весь в крові. А підбігла до неї, почала її кликати, але її очі були скляні, а тіло холодне. Тоді я і зрозуміла, що сталось найгірше.

 Декілька тижнів батька не було. Сусіди похоронили маму. Наша сусідка зліва і найкраща мамина подруга прихистила мене у себе. Одного дня з’явився батько разом з новою дружиною і наказав мені повернутися додому. Нова дружина була та жінка, що приходила до мами. Мачуха мене ненавиділа. Казала, що я їй маму нагадую. Казала, що моя мама відібрала в неї нареченого, а тепер вона все повернула. Декілька днів я прожила з ними. Вони ставились до мене, як до служниці та всіляко грубіянили. А одного дня прийшов якийсь чоловік, дав батькові мішечок з грошима і взяв мене за руки. Я впиралася, але батько накричав на мене і сказав, що продав мене йому. Ці слова остаточно розбили моє серце. В ньому більше не було любові до батька лише злість і ненависть. Це дало мені сили вирватись.

 Я побігла в яблуневий сад. Це було місце де наша компанія дітлахів ховалась від дорослих. Туди прийшла і мамина подруга. Сказала, що батькові дуже багато за мене заплатили, тож мене шукають. Дала мені одяг, трохи монет і торбину з їжею, сказала що мені треба в землі Айє. Моя мама часто розповідала про її дитинство на них. Переїхавши до батька їй довелось все покинути. Тож навряд чи мене там чекають з розпростертими обіймами.

 Я довго йшла полями, обходячи межі містечка де ми жили. Воно було близько до кордону з сусіднім королівством. Грошей було мало тож перейшовши кордон і ще одне місто влаштувалась помічницею в одному трактирі. Його власником були чудова сімейна пара. В них довго не було дітей тож до мене ставились, як до рідної. Так з ними прожила декілька місяців.

 Я знову відчувала себе щасливою, як наскочила біда. Коли допомагала закуплятися, зіткнулася з тим чоловіком якому мене продали. Орію та Анучкі я з часом все розповіла, тож він вперся, не хотів віддавати мене. Прямо на ринку загорілася бійка. Той чоловік виявився темним магом і зав’язав на шиї Орія магічну мотузку ледь не вбивши його.

 Нам пощастило. Зненацька мотузку розрізав молодий русоволосий хлопчина. А мага схопила якісь чоловіки. Хлопець, як і ті чоловіки були однаково одягнені, у все чорне. Тоді я ще не знала, що це третій син короля Дешира, Трей.

 Янек влаштував мені допит. Тоді він ще був звичайним мечником, зараз воєвода і найкращий друг Трея. Був і король, разом вони порадились і вирішили, що візьмуть мене з собою. Не місце мені на людських землях. З того часу живу тут і допомагаю по роботі в палаці. Король пропонував допомогти мені знайти рідних, але я не знаю хто вони і боюсь, що не захочуть мене тож відмовилась.

 Завершувала свою сповідь зі сльозами на обличчі. Витерши їх посміхнулась і промовила

- Ти бувала в Леорадорі? Якщо ні то точно чула про нього. Королівство межує з Флайвією. Твій батько був чудовим королем, а ти чудовою принцесою. Люди в вас добрі й зажиточні. Ваше королівство значно процвітаюче за Леорадорію.

 Каті було дуже шкода, тож обійми в котрі заглібла дівчину були самі щирі. Ця розповідь, як найкраще зблизила дівчат і кожна змогла б впевнено сказати, що відсьогодні вони найкращі подруги.