Володарка темних гір. Дарія Дагаз

5.1

 Після того, як Марі занесла посуд знову повернулась до моєї кімнати. В її руках був якийсь трикутний шмат білого каменю, схожого на крейду.

- Катю, тобі потрібно прийняти ванну, одягнутися і зачесатись. З тобою хоче поговорити король Дешир. Він чекає тебе у своєму кабінеті, за дві години.


- А, що йому потрібно не казав?

- Знаєш, я якось не осмілилась спитати.

 Марі почала тою крейдою обводити лінії на стіні, поруч дверей. На місці проведених ліній виникло двоє дверей. Я була в захваті від цієї магії.


- Як це можливо?

- Що?

- Двері!

 Марі витріщила очі, а потім розсміялась.

- Ти ж теж не тут виросла. Я забула. Це чарівний палац і його можна змінювати по бажанню. Цією кімнатою довго ніхто не користувався. Вона була зачаклована. Я сильно здивувалась, коли дізналась, що кімната відкрилась тобі. Кажуть вона належала останній з роду Айєстоун. Та вже десятки років землями керує наш король - Дешир Лесайє, а попереднє королівство занепало під пилом часу. Це роздільний камінь котрим зробила тобі ванну кімнату і гардеробну. Якщо тобі потрібно ще щось кажи, створимо.

 З захопленням роздивляючи квітковий орнамент, вимовила на одному подиху Марі.

 В Каті виникло безліч запитань, але спитала лише:

- А де ти виросла? Ти сказала, що ти ж теж не тут виросла.

 Очі Марі наповнилися болем, дівчина ледь не заплакала.

- Вибач, я щось не так сказала? - Перепитала стривожена Катя

- Все гаразд

 Взяла себе в руки дівчина і почала розповідати свою нелегку історію життя.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше