Володарка темних гір. Дарія Дагаз
3.2
Підійшовши досить близько зрозумів, що це скоріш за все її донька - Катаріна. Вона могла бути нашою... Каблучка в вигляді сонця на середньому пальці остаточно розвіяла всі сумніви. Саме я подарував її Вітані коли ми були дітьми.
Вона срібна з великим діамантовим піритом посередині від якого розходились промені схожі на сонячні. Як же намучив я ювелірних магів щоб ті об’єднали два камені в один та ще і зробили одну чудову властивість. Коли володарка каблучки журиться, то воно стає золотим, розливає тепло по тілу, а з каменю виходять промені веселки.
Вітана мені завжди асоціювалась з сонячним днем, теплим, насиченим барвами веселки.
Мені тоді здавалось, що наше невелике королівство і є таким чудовим та процвітаючим саме завдяки їй. А коли вона покинула наші землі зрозумів, що саме так і було.
В останнє ми з нею бачились чотирнадцять років тому. Вірніше це я бачив її, що помирає.
За рік до того я дав Вітані клятву, що оберігатиму її доньку. І навчу користуватися силами. Ось і прийшов час.
Портрет Вітани, що таємно береже король Дешир.
#11099 в Любовні романи
#2424 в Любовне фентезі
#2733 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 23.04.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
