-20-

Виспатись цієї ночі мені не вдається. Зрештою, як і кілька попередніх. Я кручусь в чужому ліжку та подумки перераховую усе, що маю взяти з собою в подорож та даю сама собі настанови. Одна з яких, і мабуть, найголовніша — не виділятися. 

Тітка Гвен зуміла дістати мені звичний для людей цього світу одяг та навіть вгадала з розміром. І, о чудо, навіть взуття знайшла. Воно дуже відрізняється від нашого, але мені подобається, бо воно зручне. В ньому легко та комфортно не тільки сидіти чи стояти, а й ходити, бігати, танцювати. Звідки я знаю? Та я перевірила. Я випробувала все, що мені дала Гвен і вибрала найкраще. Бо хтозна, чи мені не доведеться тікати, або ж бігти за кимось в тому дивному місті, куди мене відправляє Кіран. 

Я щиро сподіваюся, що подорож не затягнеться і я впораюся з завданням, як і Кіран та Вільям. Не хочу затримуватися в цьому світі ні на хвилину більше, аніж це потрібно. Я хочу додому. Моє серце карається, коли думаю про те, що Бальтазар та гидкий Річард влаштують в моєму королівстві.

Засинаю, я майже під ранок саме з цією думкою. Тому, цілком логічно, що мені сниться Естер, котра налякана та заплакана просить не вбивати її батька, дарувати йому помилування та пожаліти. Мене бере знову розпач та разом з тим обурення, бо він — зрадник, а зрадників не пробачають. 

Прокидаюся я в холодному поту, з серцем, що колотить в горлянці та пітними долонями, котрі стискають край простирадла. Не подобаються мені такі відчуття, але що вдієш. Сьогодні, я могла б вже їхати у подорож власним королівством, а натомість мушу їхати туди, де ще ні разу не була і достеменно не відаю, що чекатиме мене там. 

Кіран, звісно, розказав, як знайти дух дракона, як зв'язати його за допомогою магічних кристалів, але ж завжди є одне “але”. Ми не знаємо, кому дістався цей дар, і чи ця людина не втне якусь дурничку. Або ж, ще гірше — її вже знайшли поплічники Бальтазара та короля Річарда. Я б не здивувалася, що вони прослідкували за мною та Вільямом, аж до сюди. 

Зібравшись з силами та думками, я спускаюся на сніданок. Кіран вже поїхав шукати лілового дракона, а Вільям саме готувався виходити. На прощання лише побажав удачі. Я кивнула, запиваючи гіркоту моменту запашним чаєм тітки Гвен. Мабуть, цього її напою мені не вистачатиме вдома. 

Після сніданку, я збираю свої речі, обіймаю та цілую матір і йду на пошуки дракона. Дістатися до нього я зможу не одразу, адже до Нью-Йорка кілька годин польоту на механічному драконі, як висловився Кіран, і це мене трохи лякає. Бо літати на драконі — ще те задоволення. Та й не всім під силу витримати такий політ. А про те, аби стати єдиним цілим з драконом — навіть мови нема. То лише для обраних і у нашому світі вважається гарною казочкою. 

Проте, механічні дракони, як і механічні мобілі сильно відрізняються від того, що я знаю та уявляла собі. Кіран мені вчора цілий вечір показував та пояснював що воно таке, аби я не лякалася даремно і не вела себе дико серед натовпу. На його думку, я швидко адаптуюся до ситуації, але погано вмію приховувати свої істинні почуття та наміри. І зовсім не через вибуховий бойовий характер, а через те, що моє серце вірить в добро та завжди бачить світлий бік медалі. Я б з ним посперечалася та часу не було. 

Опинившись в місці, котре зветься “аеропорт”, я дістаю листочок з чіткими інструкціями Кірана та слідую туди, де проводиться контроль громадян, котрі подорожують. У нас такої дикості немає, хоча, це може бути плюсом. Тоді ніякі тобі солантійці не блукатимуть королівством і не будуть робити капості, адже їх можна буде легко вичислити, спіймати та засудити. 

Один раз пройшовши всі пункти перевірки, я разом з іншими подорожуючими ( а нас чимало) йду до механічного дракона, аби він відвіз мене до Нью-Йорка. Побачивши це велетенське щось, сміюся сама до себе, бо ніякий то не дракон, радше недоластівка. Дивне воно, що зовні, що всередині. Велике, холодне і дійсно неживе. Та я забуваю про все, коли ця недопташка здіймається вверх і ми летимо. Попри моє розуміння ситуації та відсутність магії — ми летимо і відчуття від цього неймовірні. До того моменту, поки я не опиняюся в самому центрі міста Нью-Йорк.