— Принце Бальбазубе, ходять чутки, що в Єрусалимі серед ангелів перебуває сам архангел Михаїл.
— Архангел Михаїл? О, Танті… Отже, справа дуже серйозна навіть для небесної служби, якщо сам архангел з’явився в Єрусалимі. Танті, тобі потрібно повернутися до пекла, взяти із собою Астарота й Асмодея. Можливо, я сам тут не впораюся. Потрібно викликати ще кількох принців пекла. Тим паче, що Астарот пов’язаний зі знаннями та таємницями — можливо, саме він розплутає той вузол, що тут утворився.
— А що Ви думаєте, князю ? Це ангели вбили Дейстана й кудись поділи свого хранителя?
— Я так не вважаю. У будь-якому разі небесна служба спробує скинути це на нас — так само, як і ми на них. Але те, що тут перебуває сам архангел Михаїл… і що сюди прибув я, означає лише одне: ніхто не знає, що насправді сталося.
— Диявол дав Вам, один день, щоб розібратися з цим.
— Ми спробуємо. Танті, не хвилюйся. Якщо не розберемося — покладемо все на ангелів, як завжди. У будь-якому разі я не відчуваю ані сили, ані енергії Дейстана. Він зник безслідно. Таке відчуття, ніби його ніколи не існувало.
— Але Ви не думаєте, що він міг переметнутися до ангелів?
— До ангелів? Це неможливо. Дейстан — демон першої категорії. Він один із тих, хто вийшов із темного океану. Єдині, хто може нас зрадити й уже зраджував, — це демони, які колись були людьми. Але Дейстан не був людиною. У нього немає тих емоцій і спогадів, які мають інші демони. Тому це неможливо.
— Чи не була б це гарна нагода для нас, князю, напасти всім разом на архангела Михаїла? Тим паче, що він не у себе вдома — він перебуває тут, на нейтральній території. Можливо, ми зможемо його знищити. Так ми хоча б вислужимося перед дияволом.
— Це дурна затія, Танті. Не має значення, скільки нас буде. Ми можемо не здолати архангела Михаїла. Свого часу він зміг перемогти самого диявола.
— Але ж це було тисячі років тому, князю. Ситуація змінилася.
— Як би вона не змінилася, ні я, ні будь-хто інший не має стільки сили, щоб тягатися з архангелом. Окрім диявола. Ми не втручатимемося в справи ангелів — і сподіватимемося, що вони не втручатимуться в наші.
— У будь-якому разі сталося щось справді дивне. Два хранителі міста зникли за один день. Точніше, одного вбили, а другий просто зник. І ніхто не може його відстежити.
— Можливо, князю, це Божий задум… або ж самого диявола?
— Бог? Танті, не сміши мене. Невже ти думаєш, що він настільки дріб’язковий, щоб перейматися двома хранителями Єрусалима? А щодо диявола — який йому з цього зиск? Він нічого не виграє від цієї ситуації.
— Тоді, можливо, хтось інший може виграти?
— Не знаю, Танті. Але те, що сталося тут, мене дуже насторожує. Ми повинні бути обережними. Особливо в цьому місті.