Глава 8. Вірю... Не вірю...

Мені коштувало неймовірних зусиль підвести очі на свого конвоїра, зухвало при цьому посміхаючись:

– І що цим ви хотіли мені сказати?

На якусь мить його обличчям майнуло розгублення, та він швидко натягнув також посмішку, тільки ввічливу:

– Вам невідомо, хто такі драканари? – чоловік спробував здивуватись.

– Мені відомо, хто такі драканари і яким чином їхня енергетика впливає на звичайних людей, якщо ви про це, – як могла утримувала нахабну посмішку.

Судячи з усього, мій вираз дещо бентежив мого співрозмовника, котрий вважав, що новина, яку я прочитала, остаточно виб’є ґрунт з-під моїх ніг. І це було недалеко від правди. Один нюанс: я ось тільки була звинуватила Ігоря в усіх гріхах – двічі до того ж – і дорого за це заплатила. Не все, що кидається у вічі, є істиною. В цьому я вже переконалась. Тому, поки я не почую з його власних вуст правду про те, що відбувається, суджень виносити не буду.

– Валеріє, я розумію, що ви до останнього будете триматись за віру у свого нареченого, і навіть заздрю йому за цю вашу відданість, та ви, здається мені, дещо не усвідомлюєте істинну сутність подій, – він запропонував мені крісло, за що я була йому безмежно вдячна, оскільки ноги вже підкошувались. – Це – офіційні новини. А, значить, Інгвар Драганар, після оголошення його спадкоємцем князя Креслава, на очах багатьох свідків, – він прискіпливо вдивлявся в мої очі, – а там були за регламентом і представники усіх князівств Дев’ятизем’я – нашого, в тому числі – спустився до катакомб, де проходитиме його ініціація в драканара. Інакше – спадкоємцем йому не бути. Після того, як за ним зачиняються двері, вийти він звідти вже не може, доки не відбудеться ініціація. Не тому, що його не випустять. Це – смертельно для нього. Переривати ініціацію не можна. Але, – він знов подивився на мене, – якщо ви плекаєте надію на те, що таким чином він зможе, тепер вже як офіційний член князівської родини, взяти участь у змаганнях за честь стати вашим Хранителем, то мушу вас розчарувати: ініціація йде не менше двох тижнів, а змагання – три дні. І розпочнуться вони вже післязавтра. Стрибор’я, хоч їм і було сьогодні надіслано запрошення, про свою участь не заявляло поки що.

– А ви саме на це й розраховували, – процідила я, зминаючи якийсь аркуш на столі, що потрапив під мою руку.

– Я розраховував вирвати вас з його лап ще до того, як ви заплутались в його тенетах, та, на жаль, мені це не вдалось. Інгвар, або – Колвін, якщо вам так більш звично, дійсно серйозний противник, – він говорив без тіні усмішки, а в його словах навіть вчувалась повага.

– Виривали мене з його лап лапами вовкулак?! – не втрималась і жбурнула в нього зім’ятий аркуш. – Ви хоч знаєте, що вони зі мною зробити збирались?! – підскочила з крісла, нависнувши над столом.

Або він також гарний актор, або ж до того випадку у Темноліссі він відношення не мав, оскільки подив на його обличчі був непідробним:

– Вовкулаки?! – Ольв проігнорував той нещасний шмат паперу. – Ми не посилали за вами вовкулак. Перша спроба відбити вас – була у Прикордонні. Другу готувала Ада і, як запасний варіант – Леся. А з вовкулаками, частіш за все, мають справу семаржці. До речі, – він витяг з шухляди якусь теку й простягнув мені, – тут повний звіт про ту злощасну ніч, коли ви втратили батьків. З нього ви дізнаєтесь: хто за цим стояв.

Я вихопила теку з його руки:

– Якби не моя дурість, чорта з два, ви обійшли б Колвіна!

– Ви не праві, – ледь усміхнувся він. – Це – не ваша дурість, а філігранна робота Лесі. Точніше, Інгріди. А ви скоро порадієте тому, що не стали його дружиною.

Так! Леді мені не бути. Зсередини вже так закипало, навіть вивергалось магматичними сплесками, що я ледве втримала себе, щоб не жбурнути ще й цю теку в нього, та обмежилась тим, що ляснула нею по столі:

– Не смійте навіть торкатись цієї теми! – гаркнула так, що, мабуть, за дверима було чутно.

В усякому разі почувся стукіт у двері й схвильований голос одного з вартових:

– Ваша Світлість?

– Все в порядку, – цілком спокійно кинув той у відповідь. – Валеріє, сядьте, будь ласка, й послухайте мене.

– Вашу брехню?! З мене досить!

– Колвін використовував вас! Його дід не зміг домовитись зі своїм сином з цього приводу, оскільки вже давно плекав мрію дістатись Сховища, а от з онуком йому пощастило більше. Чи ви гадаєте, що свій центр той отримав лиш через дідову любов до себе?! – Ольв підскочив зі свого крісла, розпалившись. – Чому тоді він помчав приймати спадок, від котрого стільки відмовлявся, а не за вами?! – чоловік наблизився до мене, хапаючи за передпліччя. – Він не збирається вас рятувати, Валеріє! Він стане драканаром. Він і став би ним, навіть якби ви одружились, тільки трохи пізніше, щоб отримати Стрибор’я. Ви лиш знаряддя, щоб заволодіти важелями тиску на все Дев’ятизем’я. Креслав і так на всіх тисне.

Це вже було занадто. В усякому разі, обговорювати своє особисте життя, чи сумніви з його приводу, я не мала ніякого бажання, тому, висмикнувши руки з його хватки, попрямувала до дверей:

– Залиште при собі ваші припущення! Мене вони – не цікавлять! – гарикнула наостанок, хряпнувши дверима.

Знайти свою кімнату труднощами не являлось: біля неї стояли вартові. Та й Ольв вискочив за мною одразу ж, та наздогнав вже біля дверей. Тицьнув мені до рук ту саму теку:

– Візьміть. Коли заспокоїтесь – прочитайте. Гадаю, ви маєте право знати, що сталось тієї ночі.

Я влетіла до спальні й впала на оновлене ліжко вже без того бісового балдахіна. А шкода: мені б не завадило зараз зірвати свою злість хоч на чомусь! Чи повірила я в ту кляту новину про Ігоря? Не знаю. Не певна, чи можливо через ту сферу якось підсунути фейк? А, якщо можливо? Не повірю, поки він сам мені про це не скаже. Досить я вже дров наламала!

А тому… що там мені дракон казав? Знайду ключ до себе – знайду ключ до в’язниці. Його? Чи й своєї? Хоча, його я не звільню, поки сама не звільнюсь. Та спочатку треба дійсно заспокоїтись. А це в мене не дуже добре виходить. Тіло аж колотить, а думки повертаються до тої клятої новини. Що, як це правда? Ігор міг на це піти? Навіщо?! Влада?! Він не схожий на людину, котра рветься до влади. Хоча… що я про нього насправді знаю?