Володарі Часу. Книга перша. Імітація душі

РОЗДІЛ 31. КРИВАВИЙ ЖАРТ

Виявивши крота, роблю неоціненний подарунок союзникам. Однак, як з'ясовується пізніше, надто пізно. Справжній зрадник, британський посол, перед ув’язненням встигає запустити вірус, який знешкоджує залишки боєздатної техніки союзників у тому регіоні. Резерви ще не навчені й не укомплектовані, тому чекати підкріплення нізвідки. Залишаються два варіанти дій: стояти на смерть або відступити, подарувавши відвойовані території. Зваживши все, штаб союзників обирає другий варіант. Це грає мені на руку.

Повернувшись на поле минулої битви, завмираю на місці. Тіло починає огортати золотисте сяйво. Сконцентрувавши його в правій руці, стискаю її в кулак і вже за секунду розтискаю. На долоні мирно сидить невеликий металевий павук. Поставивши його на землю, подумки віддаю команду поглинути пошкоджену техніку. Той слухняно біжить землею поміж десятків залізних монстрів, що тільки й чекають часу воскресіння.

Після Шедоу наніти – моя найулюбленіша зброя. Вони можуть як діяти автономно, так і живитися від моєї аури. Дріади постаралися на славу, створивши цю воістину грандіозну технологію. Шкода тільки, що замість допомоги вони використовують її для контролю підкорених народів.

Процес триває годину. Тепер таких павуків уже тисячі. Щоб перевірити контроль, віддаю їм кілька простих наказів – вони слухняно виконують усе. Потім переходжу до складніших, які змінюють їхню структуру так, що тепер вони пересуваються в повітрі, наче по невидимій павутині. Закінчивши, наказую їм сформувати кілька кубів і разом з ними переміщуюся на околицю Сарагоси.

Саме через це місто мають пройти перегруповані іспанські війська. Сарагоса стоїть на річці Ебро, і щоб перетнути її, потрібно подолати два мости. Через брак у них важкої техніки й обмаль авіації вибір для удару припадає саме на нього. Піхота неминуче розтягне колони, а самовпевненість і думка, що союзники відступили, розслаблять їх.

За годину війська починають проходити Сарагосу. Я помітно нервую. Мечі й Шедоу – це одне, а така кількість нанітів – зовсім інше. Якщо втратити контроль, у радіусі десятків кілометрів не залишиться нічого живого. Війна колись закінчиться, а якщо немає кому рухатися в майбутнє, перемога втрачає сенс…

Витерши спітніле чоло, віддаю команду нанітам створити машини з бази даних Шедоу. 

Як виявилося, люди зі списку – нащадки марсіан. Їхня ДНК слугує подвійним генетичним ключем: вона не лише розблоковує інформацію в моїх нанітах, а й відкриває доступ до знань Шедоу. Хоч у ньому міститься лише частинка Планетарного Марса, навіть ці знання вражають.

Від появи трьох установок Тор і п’яти Гідр, так їх вирішую назвати, в мене перехоплює подих. Комп’ютерні моделі не передають усієї величі цих машин.

Тор – артилерійська установка на платформі з реактивними двигунами. Вони мають вигляд двох сірих кіл і дають їй змогу пересуватися на великі відстані та висоти. До платформи кріпиться гармата з чотирма стволами. Під час атаки задня частина платформи опускається, ствол гармати піднімається вгору й так вона веде вогонь по супротивнику. Тор живиться від ядра Онтаріона – енергетичного джерела, яке завдяки складним молекулярним процесам може безперервно виробляти лімітовану кількість енергії. Вразливі місця – оператори та нейронні імпульси, що можуть перевантажити ядро й спричинити вибух.

Гідра – бойова мобільна машина на гусеницях, більше схожа на фортецю. Подвійне дуло здатне випущеним енергетичним зарядом пробити щити Легіону, а мобільні енергогармати на корпусі ведуть безперервний вогонь по піхоті. У неї немає сліпих зон, а штучний інтелект миттєво знаходить цілі. Ще одна особливість цих гармат полягає в тому, що вони вираховують найуразливіші місця техніки. До розрахунку входять пошкодження, несправності, імовірна бойова ефективність і шкода для союзників. Це дає змогу швидко гальмувати наступ піхоти та солдатів у НЗЕК.

Проти важкої техніки й авіації працює вбудована в Гідру система Горгона. Її принцип дії полягає в запуску з енергогармат керованих снарядів із нанітами або капсул зі зменшеними копіями ядра Онтаріона.

Ну і, нарешті – система Фантом. У задній частині Гідри розташований спеціальний відсік із дронами у вигляді сфер. Кожен дрон по-своєму унікальний. Один несе нейронні заряди, інший виконує роль щита, ще один відповідає за розвідку чи знищення ключових цілей. Допомагають їм у цьому, окрім згаданих типів озброєння, також енергогармати, здатні пробивати щити скорпіонів і павуків. У кожній Гідрі розміщується по десять дронів.

Закінчивши планування, розставляю машини: дві Гідри прикривають Тори, інші займають місця в авангарді. Злетівши, дрони миттєво застосовують маскування.

– Шедоу, ти знаєш, що робити. Починаємо.

Шедоу зникає і з’являється над Сарагосою. Його гармати випускають кілька енергозарядів у хвіст колони іспанців, спричиняючи хаос і тисняву. Над містом починає підніматися куполоподібний щит.

Перша установка Тор випускає снаряд із нанітами. Слідом летить капсула з енергією ядра Онтаріона. Почавши активний процес самовідтворення, наніти знищують щойно сформований купол. Однак раптові постріли по моїй позиції переривають радість від успіху.

Бісові фантоми!

Судячи з бази Шедоу, вони належать до особливої розвідувальної групи Легіону, якій доручають місії зі знищення важливих цілей. Через маскування майже неможливо виявити ці машини. Та «майже» не означає «неможливо». Хоч поява такого супротивника для мене стає несподіванкою, я маю козирі в рукаві.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше