НОВИЙ ПОЧАТОК

Останні спогади Матвій спостерігав вже в «режимі реального часу», стоячи на командному мостику орбітальної станції. Попереду розгорнулися справжні міжпланетні баталії. Минулий він, перебуваючи в кабіні Шедоу, почав зачистку сонячної системи. Перетворивши в наднову Нептун, він, за мить, поглинув її колосальну енергію, не залишивши й сліду від копії оригінальної планети. Наступним етапом стали орбітальні супутники, які, утворивши, кільце навколо Землі, з’єднались з орбітальною станцією гігантським енергопроводом. Закінчивши з об’єднанням, супутники створили імпульс, який стер з лиця планети весь технологічний прогрес. Слідом планету накрив смарагдовий щит, що розібрався з більшістю окупаційних сил Легіону. Частині все ж вдалося заховатись в Наві. Очищені душі стали платою для «Лемеґетону», за допомогою якого Матвій воскресив планетарних духів чотирьох супутників Юпітера. Останні стали фундаментом майбутнього людей, створивши в надрах Юпітера нову систему. Для її формування Матвій знищив Уран.

Останнім пунктом грандіозного плану стало Сонце, яке, після знищення, перетворилося на чорну діру, в надрах якої й заховалась Юпітеріанська система, з трансформованим в нове Сонце ядром. Новоутворена система стала колискою людства, до повернення Землі. Захищена від Нави планетарними духами минулих супутників Юпітера. З одним входом з реального світу, через який не наважився би пройти навіть найвідчайдушніший капітан Легіону. Хоча, навіть пройшовши акреційний диск чорної діри, на кораблі чекали додаткові випробування у вигляді штормів, щільних газових хмар, а також гравітації, що не залишала шансів ні живим, ні мертвим.

Після поглинання орбітальною станцією залишкової енергії від вищезгаданих процесів, Земля помінялася місцями зі своєю протеже з Нави, тим самим вигравши час для перших колоній людей. Два щити тепер відділяли Землю, і її планетарного духа, від істот Нави, що відчували справжній екстаз через майбутній бенкет.

***********************

Що спогади закінчились Матвій зрозумів тільки коли підійшов до стазесної камери, яка на сотні років стала домом для Еліні.

– Не роби такого кислого обличчя, – почувся голос в Матвія за спиною.

Думка про чергові спогади не дала тілу одразу повернутись на джерело слів, однак потім, він все ж заставив себе поглянути в очі тій, яку покинув на стільки років.

– Елі... –  слова так і застрягли в горлі.

– За них можеш не переживати, вони відпочивають в каютах, – посміхнулась Еліні. – Віолеті й Максу сподобалися нові тіла.

– Але як… – Матвій все ще не міг прийти до тями.

– «Як» – неважливо, головне, що все вдалося. Тепер люди рятівний маяк для тисяч цивілізацій, і головний ворог Легіону.

– Сумнівна перемога, – натякнув Матвій на стазесну камеру і її голографічну проекцію.

– Прийнятна ціна за зміни. Використання «Лемеґетону» в майбутньому, й переміщення в минуле, не могли пройти безслідно, за все потрібно платити, – скупо посміхнулась Еліні. – Денис досяг значних успіхів в дослідженнях морфів, – підбадьорила його Еліні.

– Слабка розрада…

– Я зберегла душу й змогла захистити тебе під час відновлення сил, тому жаліти не доводиться.

– А я пустив усі здобутки псу під хвіст, – сівши на підвищення, що віділляло головну панель управління, від додаткових, мовив Матвій.

Еліні поспішила сісти поряд й покласти голову йому на плече. Душа Матвія нарешті відчула довгоочікуваний спокій.

– Не будь таким категоричним. Затемнення – це захисний механізм, який запобіг черговому вторгненню дріад, як і тоді. Хоча, признаюсь чесно, це виснажило наші енергетичні запаси. Довелось розробити екстрений план з повернення твоєї пам’яті. Спогади Дена його невід’ємна складова, – поспішила уточнити Еліні.

– Та сережка не була реліквією? – припустив Матвій.

– Вірно. Один егрегор не може одночасно благословити два предмети.

– Стоп, а як же події чотирнадцятого? – натякнув Матвій на використання Лемеґетону.

– Та, твоя витівка, заставила нас добряче понервувати, – насупила губи Еліні. – Хоча не тільки нас. Твої дії дезорієнтували планетарного духа Землі. Не просто вибрати з тисяч піщинок ту, яка донесе правду про події ззовні… Однак в цій ситуації є і певний плюс. Тепер він знає про колонії, і готовий допомогти, коли ти подаси знак.

– Якщо затемнення не моїх рук справа, куди я тоді відправився, і за що була заплачена така висока ціна? Хоча, почекай, якщо мечі можуть знищувати безликих…

– То ми помінялись з прото-Землею, – закінчила за нього Еліні.

– А як же…

– Гробниця приховує правду. Завдяки Оленці ми отримали доступ до контролю за маяками, які, як виявилось, можна по-різному використовувати.

– В тих супутниках розміщені обеліски? – запитав розгублений Матвй.

– Саме так, – посміхнулась Еліні. – Отримана від першого очищення енергія живить смарагдовий щит, другий же щит сформований внаслідок поглинання залишкової енергії від знищення протопланет сонячної системи. Супутники дозволяють контролювати події на планеті, а орбітальна станція захищає від зовнішніх загроз.