– Ще не загинув?!
– І тобі привіт. Не набридло нишпорити в моїй кімнати?
– Ні, ти ж тепер одна з головних персон тут.
– Ха-ха, як смішно.
– Чому ж смішно? Я цілком серйозно. Після Портсмута тільки про вас й говорять.
– Я думав подібні операції засекречені.
– Може тут і так, але там, – натякнула вона на Коло і його союзників, – не особливо щось приховують.
– Байдуже, головне результат.
– Це Матвій говорив? – Оленка спідлоба подивилася на нього.
– Матвій? – здивувався Денис.
– Ага… – притишено мовила вона.
Денис закашляв з несподіванки.
– Причому тут Матвій? Відсутність свіжого повітря погано впливає на тебе, – Денис перевів все на жарт.
– Не впевнена, що саме мені потрібно освіжити голову, – в голосі Оленки почулися сердиті нотки.
– З моменту, як я зайшов в кімнату, в мене таке враження, що перебуваю в паралельній реальності.
– Я теж так думала, коли все згадала…
Денис нічого не відповів, лише підійшов до дверей і натиснувши декілька команд, заблокував їх на спеціальний код.
– А тепер розповідай, – сівши навпроти Оленки, мовив Денис.
– Невже сприйняв мої слова серйозно? – грайливо мовила дівчина.
– Не хочеться, щоб ти постраждала через довгий язик, а це неодмінно станеться, якщо подібне хтось почує, – суворо мовив Денис.
– Які ми турботливі стали...
– Будь така ласкава розповісти звідки дізналася про все?
– Давай краще покажу, розслабся і ні про що не думай. Довірся мені, – бачачи розгублений погляд, поспішила вона заспокоїти його.
Бажання дізнатись правду перевершило усі побоювання. Денис заплющив очі. Оленка торкнулася руками його голови після чого світ немов провалився в безодню. Коли розплющив очі, то виявив, що знаходиться в білосніжній кімнаті. В ній не було ні меблів, ні вікон, лише він і порожнеча. Несподівано поряд з’явилась жінка в білій сукні. Поглянувши на неї Денис згадав випадок у Варшаві.
– А ви не з лякливих. Зберегли холодний розум в подібній ситуації! – звернулась до нього жінка.
– Дякую за комплімент, та все ж хочеться дізнатися хто ви, й що це все означає? – холодно мовив Денис.
– Хто я вам поки рано знати… – та Денис поспішив її перебити.
– Складне у вас поняття довіри.
– Якби не довіряла, то не погодились би на цей маленький експеримент.
– Я довірився не вам… Добре, поставлю питання по-іншому: навіщо все це?
– Вас втягнули в гру, правила якої ви поки не розумієте.
– І ви їх поясните?
– Даремно іронізуєте.
– Давайте я полегшу вам справу й розповім яких висновків дійшов. Ви знаходитеся на цій базі. Це очевидно з двох причин: ми тут, і щоб ми потрапили сюди вам потрібні були руки, тобто виконавці. Саме такими являються Леонов і його команда. Тільки от постає питання, якщо ви працюєте на них, або ж вони на вас, то методи у вас однакові, а значить за подіями тут хоч не напряму, та все ж ви стоїте.
– Ви праві тільки наполовину. Я справді координую дії авангарду Легіону на Землі, однак роблю це не по своїй волі.
– Я зараз розплачусь. Терпіли, терпіли й вирішили підняти повстання проти гнобителів. Скільки знищених світів вже встигло вас проклясти?
– Мене попереджали про ваш імпульсивний характер…
– Ближче до суті, – перебив її Денис. – Розповіді про гірку долю залиште для інших. Як же бісять такі, як ви. Нікчемні скиглії, яким забракло духу боротися.
– Куди вже нам до могутніх марсіан, – скривилась жінка. – Однієї з наймогутніших рас галактики, яка втекла піджавши хвоста. Ви багато захистили?
– Більше, ніж ви. Ми допомогли виникнути силі, яка поставить на коліна Легіон. І я життя не пошкодую, щоб це відбулося! Якщо є щось конкретне – готовий вислухати, а як ні – щасливо залишатись у своїх норах!
– Дріади знають про ваш план. Спроба перепрограмування маяків закінчиться знищенням половини планети. Твоя сестра залишила надто багато підказок… Генний ключ цієї дівчини не допоможе, – натякнула вона на Оленку.
– І у вас звичайно ж є рішення? – з кожним почутим словом всередині Дениса все більше закипала лють. Непросто прийняти, що після всього пережитого, хтось випереджає тебе на крок. – Хоча стоп, духовна матриця… Це не забаганка Леонова.
– В десятку, – посміхнулась жінка. – В дріад є два плани: перший стосується поточних перспектив, а другий охоплює ширшу хронологію, з залученням до здачі планети самих людей.
– Аси і морфи стануть шакалами, що розірвуть зранене тіло.
– Саме так.
– І?
– За початкового плану ти мав втертись в довіру до Леонова, а потім, за допомогою генетичного коду пращура Оленки, того, хто розробив технологію маяків, перепрограмувати їх. Вірніше видобути з її коду інформацію, яку він передав своїм нащадкам, в надії, що наступні покоління виправлять його помилку. Дівчина була ключем і прикриттям одночасно, оскільки знаходилась в списку Матвія. Без Оленки його план нібито не втілиться в життя, саме тому її утримують тут. Ми пропонуємо пришвидшити все, показавши твою цінність. В Мадриді буде проведений черговий збір енергії. Нехай Матвій поглине всі душі за допомогою сили безликих. Провал асів швидко просуне тебе кар’єрними сходинками. А далі Оленці потрібно зникнути, щоб аси зосередились на її пошуках й не заважали тобі вивчати маяки.
#114 в Фантастика
#40 в Бойова фантастика
#706 в Фентезі
#102 в Бойове фентезі
Відредаговано: 11.04.2024