КРИВАВИЙ ЖАРТ

Виявивши зрадника, Матвій зробив неоціненний подарунок союзникам. Однак, як стало відомо пізніше, з невеликим запізненням. Перед ув’язненням посол встиг запустити вірус, який знешкодив залишки боєздатної техніки. Резерви ще не були навчені й укомплектовані, тому підкріплення було чекати нізвідки. Залишалось два варіанти: стояти на смерть, або відступити, подарувавши відвойовані території. Зваживши все штаб союзників обрав другий варіант, що зіграло на руку Матвію. 

Повернувшись на поле минулої битви він застиг на місці, а його тіло почало окутувати ледь помітне блакитне сяйво, з кожною секундою воно ставало все яскравішим. Матвій почав зосереджувати його в правій руці. Стиснувши руку в кулак, він за секунду розтиснув її, на долоні мирно сидів невеликий металевий павук. Поставивши павука на землю, Матвій подумки віддав тому команду поглинути всю пошкоджену техніку. Павук слухняно побіг землею поміж десятків залізних монстрів, що тільки й чекали часу воскресіння.

Десь з годину тривало дійство. Тепер таких павуків налічувались тисячі. Матвій, для перевірки контролю, віддав їм декілька простих наказів, які вони з легкістю виконали. Далі надійшли складніші, які дозволили змінити їхню структуру настільки, що тепер вони пересувались в повітрі, немов по невидимій павутині. Закінчивши з цим, він віддав команду сформувати декілька кубів, після чого разом з ними перемістився на околицю Сарагоси. Саме через це місто мали проходити перегруповані іспанські війська. Місто було розташоване на річці Ебро. Щоб потрапити з одного берега на інший, потрібно було пройти два мости. Враховуючи часткову відсутність важкої техніки й мінімум авіації, то вибір місцевості, для удару, одразу зупинився на цьому місті. Піхота без найменших сумнівів розтягне свої колони, а самовпевненість і думка, що союзники відступили, заставить розслабитись і не очікувати віроломного нападу.

За годину війська мали почати проходити Сарагосу. Матвій помітно нервував. Мечі й Шедоу одне, а така кількість нанітів зовсім інше. Втрать він контроль, і в радіусі десятків кілометрів не залишиться нічого живого. Війна колись закінчується, а якщо немає кому рухатись в майбутнє, то перемога втрачає сенс.

*****************

Повідомлення від Шедоу заставило відірватись від думок і зосередитися на даних. Іспанці почали переправлення через мости. Витерши спітніле чоло, Матвій віддав команду нанітам почати створення машин з бази даних Шедоу, що стали доступні завдяки генетичним ключам, які він отримував через ДНК людей зі списку Еліні. Хоч в Шедоу був поміщена лише частинка планетарного духа Марсу, проте він містив колосальні знання, які можна було відкрити за допомогою нащадків марсіан.

Від появи трьох установок Тор, і п’яти Гідр, навіть в Матвія перехопило подих. Комп’ютерні були не в силі передати всю велич цих грізних машин. Тор – тип озброєння артилерія. Установка мала вигляд платформи, в яку були вмонтовані реактивні двигуни, що давали їй змогу переміщатись на великі відстані й висоти. Вони мали форму двох кругів сірого кольору. До платформи кріпилась гармата з чотирма дулами. Під час атаки задня частина платформи опускалась, дуло гармати піднімалось вгору й так вело вогонь по супротивнику. Живило Тор ядро Онтаріона, яке знаходилось всередині платформи й завдяки складному молекулярному процесу могло нескінченно виробляти енергію. Вразливих місць було два: оператори, що ними керували, й нейронні імпульси, які могли перевантажити ядро й спричинити вибух. Тор був заряджений і готовий до залпу. Матвій поспішив задати координати.  

«А тепер найцікавіше!» – про себе мовив Матвій.

Через Шедоу почалося підключення до того, що викликало найбільший захват. Гідра – бойова мобільна машина на гусеницях. Хоча тут більше підходило слово – фортеця. Подвійне дуло, здатне пробивати щити Легіону. Мобільні енергогармати, які вели безперервний вогонь по піхоті, в них не було сліпих зон, а штучний інтелект за мить знаходив цілі, ще тою особливістю цих гармат було й те, що вони вираховували найуразливіші цілі, а вірніше в розрахунок входили: пошкодження, несправності, імовірна бойова ефективність і шкода для союзників. Це дозволяло швидко гальмувати наступ піхоти й солдатів в НЗЕК. Проти важкої техніки й авіації, була система Горгона, принцип дії якої полягав в запуску керованих снарядів з нанітами, або капсул зі зменшеними копіями ядра Онтаріона. Ну і нарешті система фантом. В задній частині Гідри знаходився спеціальний відсік з дронами у вигляді сфер. Кожен дрон був по-своєму унікальним. Хтось ніс нейронні заряди, хтось виконував роль щита, а хтось займався розвідкою чи знищення ключових цілей. Допомагали їм в цьому, окрім вищезгаданих типів озброєнь, ще й енергогармати, здатні пробивати щити скорпіонів і павуків. Враховуючи унікальне маскування, то це були воістину смертоносні машини. В кожній Гідрі розміщувалося по десять дронів.

Закінчивши швидке знайомство, Матвій почав діяти. Дві Гідри він залишив прикривати Тори, інші ж розмістив попереду. Слідом злетіли дрони й одразу розчинились в повітрі. Добавивши декілька своїх нанітів в снаряд, він поспішив перевірити координати цілей. Інші наніти перебували в режимі очікування. На всі дії у нього були лічені хвилини. Радари іспанців от-от мали виявити його, якщо вже цього не зробили.

– Шедоу, ти знаєш що робити. Починаємо.

Шедоу зник і з’явився над Сарагосою. Декілька енергозарядів з гармат Шедоу направились в хвіст колони іспанців, спричинивши тим самим хаос і тисняву, в якій іспанці зазнали найбільших втрат. На перехоплення Шедоу одразу направили з десяток літаків, а над містом в екстреному порядку почали піднімати куполоподібний щит. Матвій не хотів ризикувати мешканцями, тому придумав невеликий запобіжний захист. Перша установка Тор вистрелила снарядом з нанітами, слідом пролунав ще один залп капсулою з енергією ядра. Все відбувалося з ювелірною точністю. Другий постріл був покликаний зарядити наніти енергією, необхідною для їхнього відтворення. План спрацював чудово. Наніти спокійно повзали по щиті, а після – почали активно самовідтворюватися. Та раптові постріли по місці, де він перебував, перервали радість успіху.