40

Медитував вночі, вдивляючись у чорне небо
Своїми ритуалами одвічний Хаос прославляв
Все вище піднімалась димом від багаття Треба
Поки я Демонічні сили викликав
Блукаючи тунелями Драконів
Забуті таємниці цього світу відкривав
Досліджуючи попіл минулих Еонів
У снах разом із ним і жив, і помирав
З собою винес звідти яд зміний
Який отруїть своїм гнозисом усе навколо
Щоб збудувать нову тюрму більше не зміг цей Бог загиблий
Та розірвати остаточно його перероджень коло.

                              ******

Ти та, яка завжди приходить ночами
З печери, що біля Червоного моря
Ти та, що огорнеш своїми руками
Предвісниця суму, загибелі й горя
Давно вже обраній твій шлях
Він простягається дорогою самого Змія
Багато сподівань чужих перетворила ти на прах
Залишитись з тобою назавжди - то нездійсненна мрія
Розпалиш всі "брудні" бажання і сфокусуєш на собі
Затримаєш у снах до самого світанку
Темніше ночі погляд твій, о Господиня Чорної землі
У сяйві місяця ти перетворишся для мене на коханку
Ці наші ночі матимуть ще і глибокий сенс
Пульсує кров'ю намальована сигіла на папері
Тепер нас зв'язує не тільки чорне полум'я, не тільки секс
З тобою ми зачали тих дітей, що перетворяться на Демонів в твоїй печері

                                 ******

Брудними вулицями ти продовжуєш свій шлях
Депресія поки не хоче відпускати
В твоїх думках все обертається на прах
Чекаєш Смерть, яку благатимеш себе забрати
Я бачив мокрими від сліз твої зелені очі
Як над могилою коханого тріпав твоє волосся вітер
Я бачив як приймала ти пігулки у безсонні ночі
Як намагалась вирізати гальдрастави із рунічних літер
Цей світ набрид тобі уже давно
Здається що нічого справжнього тут не лишилось
Не буду переконувати, та й не допоможе все одно
Але хочу зробити так, щоб це все швидко закінчилось
Коли засяє в небі місяць повний та кривавий
Можеш із посмішкою на вустах почати засинати
Це буде особлива ніч у твоєму житті для моєї появи
Як знак того, що зараз саме час для всіх навколо помирати.
Прийшов я, щоб забрати тебе у свій Світ
Подалі від людського, ненажерливого бога
Де знов всередині у тебе розквіте емоцій цвіт
І де продовжиться саме твого життя дорога
Вдихну із ритуальним димом силу знань і дам нове ім'я
Та запалю те полум'я, що сховано в твоїх глибинах
Тепер ти моя відьма, ти - моя сім'я
Нехай пульсує кров Зміїна у твоїх судинах

                                ******

А ми нікуди не пішли
Ми все ще тут, блукаєм поміж вас
Вогнем народжені із Порожнечі, Діти чорної землі,
Вовки серед овець - ці всі слова є компліментами для нас
Ми залишаємося тими, хто ми є
Буремний час не в силах це змінити
Назавжди вірні Хаосу та Тіамат, не зрадили себе
Не зможе Деміург нас у своїй в'язниці зачинити
Ми змії, що повземо вгору Деревом Життя
Для Ієгови наше втілення - його могила
Ми перетворимо його палац на купу брухту та сміття
Принесемо у його світ ту Темряву, яка нас вільними створила.