Ти можеш забрати у мене мій дім
Обманювати словом та книгою цілі народи
Я іноді чую твій голос як грім,
Але не позбавиш мій Дух ти свободи
Із лабіринту вихід все одно знайду
Зроблю підкоп у камері твоєї тюрми
За межі всесвіту, у вічний морок я пірну
Та буду схований в обіймах у Пітьми
******
Я вирву тебе із сірого світу
Очищу Дух і Тіло від гниття
Я - та яскрава зірка, що несе просвіту
Я той, хто дасть тобі нове життя
Поглянь на мене своїми очима
Та міцно, мов в останне, обійми
І пам'ятай, перш за все ти є вільна людина
Тож насолодись цим буттям поки ми тут живі.
******
Відкрила мені Темрява свої обійми
Давно, коли я був ще дуже молодим
Коли я оминав усі закони релігійні
Тоді, в пекельнім полум'ї по справжньому відчув себе живим
Багато хто хотів зануритись в цей океан
Та все ж ходили поруч кроком несміливим
А хтось не витримав до Волі шлях із частих ран
Тому лежить на дні у його водах темних та бурхливих
Я бачив тих, кого зсередини з'їдали муки
Вони ніяк не вичавлять з себе раба
І ледь звільнившись у молитві знову підіймають руки
У сподіваннях що їх прийме у "комфорт" божественна тюрма
Я ще живий і буду йти цим шляхом далі
Куди він приведе відомо тільки одному мені
Без компромісів, сподівань, без жалю
Як завжди в чорному, повз стадо "не таких як всі"