Заплутаним шляхом, неначе павутиння
Я йду з глибин самої давнини
Підживлює Пекельний світ моє коріння
Благословен в ім'я самого Сатани
Ламаю брами за сім'ю замками
Звільняючи зачинених у цій в'язниці
Всіх тих, хто був пригноблений рабами
Всіх тих, в кому тече кров Ліліт - Демониці
******
Крокую чорною землею, що палає,
Крізь дим і попіл, сльози й сум
Бо знаю - там є відьма, що мене чекає
І ще не виковав коваль цвяхів для наших трун.
Десь у великім місті її володіння
Приховані від заздрістних людських очей
Куди лиш іноді я прориваюсь в її сновидіння
Де відчува вона за мною подих тисячі смертей
Тепер ми разом кинем виклик Долі
Порушимо із нею всі закони Карми
Вкрадемо те, що ткали довго Норни
Засипемо всі вириті нам їхні ями
Розіржемо серпом повітря затхле
Аркани сплутаємо всім елементалам
І звільнемо у ритуалі наші душі, що до Волі спраглі
В цю мить підкоримо ми Всесвіт нашим ідеалам
******
З могильним холодом у ваших храмах я з'явлюсь
Палати буду я багаттям ритуальним
Законам бога вашого я нізащо не підкорюсь
Прикрашу його ідол своїм знаком Інфернальним
Я сила та, що воскрешає
Всіх мертвих відьом, демонів і чаклунів
Я - Сонце Чорне, що в середині, в тілах палає
У всіх, хто свій вогонь в серцях зберіг