29

Поза законами вночі блукаєм,
Хоч намагаються нас зупинити.
Ми свої таємниці добре приховаєм,
Від тих, хто хоче їх розкрити.
Зламаємо кордони між світами,
Та ворожити будемо на рунах.
Блукати будемо таємним містами
Та грати на астральних струнах.
Ми танцювати будем на кістках
Старого, затхлого порядку.
Ми перетворимо стару релігію на прах,
Предвісники ми нового початку.
Ми - вовча зграя, вовчий легіон,
Вогонь ми чорний, що своїм горить.
Останній на землі ми волі бастіон.
Осяєм шлях ми тим, ночами хто не спить.

                       ******

У снах відкриється тобі портал,
В якому зможеш віднайти себе.
В тім царстві духів, яке люди звуть "Астрал",
Твоя самотність назавжди помре.
Зустрінеш там таких як ти,
Що скинули людські одежі.
Цей шлях, яким ти йдеш, вони давно пройшли.
Вже вирвались вони за цього світу межі.
У твоїх снах ти знову оживеш,
Осяє Дух твій полум'я Безодні.
Нехай для всіх ти назавжди помреш,
Тепер з тобою вільні ми як Темрява, як Хаос - незаконні.

                       ******

Коли тобі на серці важко,
Коли захочеш, щоб покинуло тебе життя.
Коли твій Дух захоче вирватись на Волю наче пташка,
Прийду до тебе я із Небуття.
З'явлюсь неначе привид у твоїх думках,
Та вип'ю я солоні твої сльози.
Твій негатив я поглядом своїм перетворю на прах,
Назавжди зупиню в думках твоїх останні грози.
Візьму за руку тебе як востаннє,
І по містам чарівним поведу.
Ти не забудеш який присмак у кохання,
Коли по твоїй шиї я вустами проведу.
Зі мною вперше посміхнешся за ці дні,
І хмари вмить над нами розійдуться.
Зі мною ти на мить опинешся в вогні,
А мої руки ковдрою до тебе доторкнуться.
Я буду сонцем, що з тобою помирає,
Я - зорі ті що кличуть вдалені.
Я буду місяцем, який вночі твій шлях осяє,
Я буду мертвим тілом, що лежить з тобою на землі.