Хай запалає все навколо,
Коли ми прийдемо сюди.
Ми є той знак всього нового,
Який з'явився з мертвої води.
Ми вирвемось сюди крізь браму,
Яку ви самі відчинили.
Відкриємо для обраних ми двері Храму,
Який з кісток старих Богів створили.
Тож хай сьогодні буде свято,
Для справжніх відьом і для чаклунів.
Таких у світі хоч і небагато,
Але для них в мене достатньо гарних слів.
******
Ми - Змії, що повзуть до Сонця,
Щоб його загасити.
Ми отруїли твого янгольського охоронця,
Щоб він не зміг це зупинити.
Ми - смерть того порядку,
Що зачинив нас в цій тюрмі.
Ми є ознака нового початку,
Ми - Темрява, чий голос чути вдалені.
******
Тебе покличу я з собою,
В Безодню ту, палаючу вогнем.
Пірнемо у її глибини з головою,
Для світу големів ми назавжди помрем.
Вовками ходимо маскуючись у стаді,
Нам сяє тризуб металевий.
Ми посміхаємось на цьому маскараді,
Де обирають кращій "лук" у "королеви".
З тобою вийшли ми за межі,
Цей світ на нас вже не впливає.
Залишившись удвох ми скинемо людські одежі
І віддамося пристрасті, яка нас поглинає.
Для нас ця мить - то возз'єднання
Двох наших Духів та сердець.
Це вище того, що назвуть "Кохання".
Це довше того, що має людський кінець.