Voice of the Abyss (голос Безодні)
17
Ми є Омега,
Ми - кінець.
Нічого нам не треба,
Самої смерті ми вінець.
Ми - чорна кров у жилах,
Отрута в пащі Змія,
Ми - прах на світових руїнах,
У церкві ми як содомія.
Ми - той безмежний океан,
В який все врешті повернеться.
Ми - то густий, нічний туман,
Яким навічно все тут обернеться.
******
Покличе Дух цей місяць повний,
І за собою поведе
Того, хто наче вовк голодний,
Того, хто в мороку давно живе.
Вони підуть дорогою із черепів,
За цим холодним сяйвом,
В них під ногами ті, хто не зумів,
Хто не дійшов і став давно тут зайвим.
Їх зігрівають спалені до праху церкви,
А їжа для них те, що вполювали.
На небі зорі вже давно примеркли,
Та все щє пам'ятають, як відважні духом помирали.
Їх Сонце зрадило давно,
Тепер їх мати вічна Ніч.
Їм на Богів давно вже все одно,
Веде їх за собою голос волі з потойбіч.
#301 в Різне
#18 в Поезія
#67 в Містика/Жахи
Відредаговано: 21.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
