Ми живемо поза законами
І нашу волю не зломити,
Не спокусити нас коронами
І під замок не посадити.
Ми - наче вітер степовий,
Несемось швидко над землею.
Як ураган, як буревій,
Сягнувший свого апогею.
Нам ваші правила не нав'язати,
І слабкість вашу нам не зрозуміти.
Народжені ми щоб літати,
А не рабами в ярмі гнити.
Ми ходимо таємними дорогами,
Які під забороною в людей.
Ми назавжди поза законами
Ціною крові, боротьби, смертей.
******
Ти не живеш, а виживаєш?
Цей світ тобі вже остогид?
Ночами подушку слізьми вкриваєш
І побут вже давно набрид.
Ти ходиш між живих людей,
Між цими големами з глини.
Навколо круговерть життя, смертей,
Цивілізації руїни.
Але не плач, одної ночі,
Коли почнеш медитувати,
Явлюсь із темряви, відкрию твої справжні очі
І розповім про що хотіла завжди знати.
Адже я бачив хто ти є.
Ти з наших, з тих у кого ніч-сестра.
Ти з тих, хто в цьому світі не живе.
Та з тих, кому вже з нього йти пора.
Я заберу тебе туди,
Де ти уперше посміхнешся.
Ми пропливем по Айн-воді,
Назад вже ти не повернешся.
І як би хто там не старався,
Та мертве тіло вже не розбудити.
Процес злиття із Хаосом почався,
Його вже неможливо зупинити.