Накреслені кругом магічні знаки,
Слова на мові загадковій.
Голодні ми, неначе вовкуалаки,
Вустами нашими говорить голос крові.
Ми - вихор, буря, ураган.
Наш батько Хаос, мати - Воля.
Зламаємо кордони світу як таран.
Бо вивільняти темні душі наша доля.
Ви кличите нас демонами, нечистю і злом,
Та молитесь щоб янголи нас швидше вбили.
А ми йдемо цим світом гордо, напролом.
Таємні ритуали творимо, які завжди творили.
******
Богів я кличу древніх,
Та впевнено їх намагаюсь розбудити.
Прийдіть та проявіться тут, безсмертні!
Всі ті, чиїх імен не можна говорити.
Вставайте з глибин океану,
Спустіться із нічного неба.
Своєю кров'ю відчиню останню браму,
Та у вогонь я покладу останню требу.
І ось я чую шепіт нарастаючий.
Він перетворюється на моторошний гул.
Охоплює все тіло страх поглинаючий.
Тут зовсім поруч той, кого назвали Вельзевул.
Вони почули і Вони прийшли,
Присутність їх всім тілом відчуваю.
З собою темні легіони привели,
З далекого і невідомого нам краю.
Це означає, що прийшов кінець всього,
Того що ви любили, що ви знали.
Що не залишиться вам світу із гниллям його,
Настане час який ви з острахом чекали.
Ви думали що хтось там буде воювати?
Що з неба зійде військо бога?
Тоді із жахом доведеться вам вмирати,
Дізнавшись що до змін еонів є лише одна дорога.
Вони були тут до початку часу як такого,
І бачили як все це народилось,
Як заточили світ цей у тюрму для того,
Чиє панування вже скінчилось.
Ми звільним наше спавжнє Я,
У небо злетим та пірнем в океани,
Тепер ми на волі, тепер ми сім'я.
Нехай повирують тепер урагани.
Я викликав в цей світ Богів,
Імен яких не можна називати,
Я довго намагався і нарешті я зумів.
Вже можна всім старим законам помирати.
Тепер шамани, відьми, чаклуни
Зійдуться на останній ритуал.
Підживлять і пробудять беззаконну Темряву вони.
Еону світла остаточно щоб наблизити фінал.