Вогонь і Прах
Розділ 41 — Відхід у тінь
Ліара крокувала все далі від табору, поступово зникаючи між високими деревами, що оточували стежку. Її серце билося швидко — не від страху, а від нової, незнайомої свободи.
Навколо панувала тиша, лише шелест листя і далекий спів птахів нагадували про живий світ, який продовжував існувати без неї. Вона більше не була частиною чужої історії, тепер могла писати власну.
Пам’ять про Юрія спалахувала у її свідомості яскравими образами: його усмішка, добрі очі, тихий голос. Вона не відмовлялася від цієї любові — вона була її частиною. Але прийшла пора залишити біль у минулому.
Деймон і Амплія, залишившись у таборі, мовчки дивилися у напрямку, куди пішла Ліара. Амплія відчувала, як важкий тягар з її грудей повільно зникає, даючи змогу нарешті зітхнути вільно.
— Вона сильна, — прошепотів Деймон, не відводячи погляду. — І вона знає, що їй потрібно.
— Можливо, це і на краще, — тихо додала Амплія, тримаючи руку на серці. — Для нас усіх.
Із цим розумінням вони повернулися до вогнища, готуючись до наступного етапу своєї подорожі — тепер уже без тіней, що відволікали їхні серця.
#2382 в Жіночий роман
#4951 в Фентезі
Відредаговано: 22.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
