Вони ступили всередину храму — тиша навколо була глибшою за найтемнішу ніч. Свічки, що висіли на стінах, мерехтіли слабким світлом, кидаючи довгі тіні.
Перед ними відкрився великий зал із трьома кам’яними дверима, кожні з яких були оздоблені різними символами — вогню, води і повітря.
— Нам потрібно обрати правильні двері, — промовила Амплія, вдивляючись у знаки. — Якщо вибрати невірно, можемо потрапити у пастку.
Деймон крокнув вперед, уважно оглядаючи символи.
— Ці двері не лише перевіряють нашу кмітливість, — сказав він, — а й наше взаєморозуміння. Ми мусимо працювати разом.
Ліара, стоячи поруч, посміхнулася з легкою іронією:
— А це означає, що сварки тут недоречні.
Напруга між Амплією і Ліарою відчувалась у повітрі, але вони мовчки кивнули.
Обравши двері з символом води, вони рушили вперед, де на них чекали загадки та випробування, що вимагали не лише розуму, а й довіри.
Перші підказки змусили їх співпрацювати — кожен крок міг стати ключем до подальшого руху або ж загрожувати їхньому життю.