Вогонь і Прах

Розділ 28 — Межа дружби

Того вечора, коли вогнище вже майже згасало, Деймон зібрав усю свою рішучість і підійшов до Ліари. Вона стояла біля тіні дерева, усмішка грала на її губах, але очі були пильними і непохитними.

 

— Ліаро, — почав він твердо, дивлячись їй прямо в очі. — Між нами не може бути нічого більше, ніж дружба.

 

Її посмішка злегка похитнулася, але вона зберегла холодність.

— Ти впевнений?

 

— Абсолютно, — відповів Деймон, голос не допускав сумнівів. — Ти важлива для мене як друг, але Амплія — це інше. І я не збираюся цього змінювати.

 

Ліара глибоко вдихнула, ніби приймаючи цей виклик.

— Добре, — прошепотіла вона, — але не забувай, що дружба може бути небезпечною.

 

Деймон кивнув.

— Можливо. Але зараз я обираю бути чесним із собою і з тими, хто поруч.

 

Амплія, що мовчки спостерігала здалеку, відчула, як на її серці з’являється легкість — ніби важкий камінь впав із грудей.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше