Вогонь і Прах

Розділ 26 — На межі правди

Вечір опустився на табір, фарбуючи небо у глибокі відтінки пурпуру. Деймон уперто шукав Амплію серед тіней дерев, нарешті знайшовши її біля струмка.

 

— Ампліє, нам треба поговорити, — почав він, голос глухий, але напружений.

 

Вона не оберталася, тільки тихо відповіла:

 

— Про що?

 

Він зробив крок ближче.

 

— Про нас. Про те, що між нами з’явилися непорозуміння. Я не хочу втратити тебе.

 

Амплія повільно повернулася, зустрічаючи його погляд.

 

— Деймон, ти сам тримаєш мене на відстані. Іноді я відчуваю, ніби ти боїшся бути зі мною по-справжньому.

 

Він здивовано нахмурився.

 

— Боюся? Я хочу тільки захищати тебе.

 

Вона кинула погляд на його руки, стискаючи пальці.

 

— Захищати — це не завжди тримати на відстані. Іноді це означає довіряти.

 

Між ними повисла тиша, наповнена невимовним бажанням і сумнівами. Деймон наблизився ще більше, торкаючись її щоки.

 

— Довіряю… тобі. — Голос був майже шепотом.

 

Їхні губи ледве торкнулися, і світ навколо зупинився. Вогонь їхнього почуття розгорівся з новою силою — ніжний і одночасно пекучий.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше