Вогонь і Прах
Розділ 21 — Шепіт у темряві
Ніч видалася холодною. Амплія лежала, загорнувшись у плащ, але сон не йшов. Десь поруч тріскотіло багаття, і вітер грався верхівками сосен. Ліара з Деймоном, як і раніше, сиділи біля вогню. Їхні голоси були приглушеними, та все ж іноді доносилися уривки слів.
Вона намагалася не слухати, але кожне слово прорізало тишу гостріше, ніж ніж.
— …ти зовсім не змінився, — сміялася Ліара. — Все такий же впертий і… небезпечний.
— А ти досі вмієш знаходити мене в найнесподіваніших місцях, — відповів він. У його голосі було щось м’яке, чого Амплія ще ніколи не чула.
Вона затамувала подих, прислухаючись.
— А ця дівчина… — почала Ліара. — Вона для тебе хто?
Деймон зробив паузу. Амплія відчула, як у грудях усе завмерло.
— Вона… важлива для нашої справи, — нарешті відповів він. — Але це не те, про що ти думаєш.
Не те, про що ти думаєш? Ці слова вдарили сильніше, ніж будь-яка правда. Амплія стиснула кулаки, відвернулася і заплющила очі, щоб більше не чути.
Але потім Ліара тихо прошепотіла:
— Знаєш, Деймоне… я все ще пам’ятаю ту ніч у Сарені.
Він не відповів, і тиша між ними сказала більше, ніж слова.
Амплія відчула, як щось у ній ламається.
#2364 в Жіночий роман
#4840 в Фентезі
Відредаговано: 22.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
