Вогонь і Прах

Розділ 14 — Лезо довіри

Амплія відчула, як важка тиша накриває кімнату після слів незнайомця. У повітрі віяло небезпекою, і кожен з присутніх розумів — тепер час діяти, інакше втратять усе.

 

Деймон притягнув Амплію ближче, їхні погляди зустрілися. В його зелених очах світився і біль, і обіцянка захисту.

 

— Ми не можемо чекати, — прошепотів він. — Вони йдуть за нами.

 

Амплія відчула, як серце калатає з новою силою. Вона не могла дозволити собі показати слабкість — ні перед ворогами, ні перед собою.

 

— Що нам робити? — запитала вона, голос тремтів.

 

— Спочатку — довіритись один одному без залишку, — відповів Деймон. — Це лезо, що розділить правду і брехню.

 

Посланець Кайлан мовчки спостерігав за ними, немов очікуючи на щось більше.

 

Раптом двері вибухнули від удару — темні постаті вдерлися у кімнату, світло запала від їхніх мечів і темної магії.

 

— Вони тут! — крикнув Деймон, хапаючи Амплію за руку.

 

Вони кинулися в бій, кожен рух був боротьбою за життя і свободу. Амплія відчувала, як її сила пульсує всередині, готова вирватися на волю — але вона стримувала її, бо знала: втрачений контроль — це смерть.

 

У вирі бою, коли світ здавалося розпадався, їхні руки знову зустрілися, і в цю мить вони були не просто воїнами — вони були двома половинами одного цілого.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше