---- Хочеш я розкажу тобі казку на ніч? ---- запитав Денис, коли ми лягли у ліжко.
---- Ну, спробуй! Сподіваюся це не якісь жахіття?
---- Не зовсім. Слухай уважно! Жив один хлопець з мамою й татом, але по-справжньому його любила лише мама. Тато ж завжди показував йому дурний приклад і він виріс егоїстом і циніком, але одного дня прекрасна принцеса зняла з нього чари, а натомість він покохав її усім серцем. Тепер цей хлопець хоче поєднати своє життя з цією принцесою назавжди. Що скажеш?
---- Ох, як мило, а цей хлопець впевнений, що у них все вийде? Не усі казки закінчуються хеппі ендом.
---- Впевнений! Ти вийдеш за мене заміж?
Денис простягнув мені велюрову коробочку на якій виблискувала діамантова каблучка. Коли він встиг її купити, якщо ми лише дві години не були разом?
---- Я ж уже дала згоду.
---- Добре, тоді дай свою руку, бо мене мучать сумніви чи я вгадав з розміром.
Каблучка підійшла ідеально. Малекі діаманти виблискували у променях світла, а я почувалася самою щасливою жінкою у світі. Денис ніжно поцілував мене, а я віддавалася йому з усією пристрастю на яку лише була спроможна.
---- Кохаю тебе, принцесо!
---- І я тебе, Дене!
**************
Мама бігала навколо мене розправляючи складки на моєму пишному платті. Наше весілля має відбутися за усіма законами церкви і держави. Мама настояла на усіх традиціях, а Денис чомусь погодився з нею. Еліна ніяк не могла повірити, що я виходжу заміж за Філатова, але у неї не було вибору тому вона змирилася, особливо тоді коли познайомилася з Денисовими партнерами і пригледіла собі одного із них.
З того вечора, як Денис подарував мені каблучку, минув рівно місяць. Саме стільки часу мені вдалося випросити у нього на підготовку до весілля. І от зараз за кілька лічених хвилин я стану його дружиною. Мені здавалося, що я чекала цього моменту ціле життя, хоча ми вже давно не розлучаємося більше, як на кілька годин.
У церкві я посміхнулася Денису і взяла його за руку. Ми промовили клятву вірності один одному. Обмінялися обручками. Денис щиро посміхався своєю білосніжною посмішкою. Складалося враження, що це йому несказанно пощастило.
---- Можете поцілувати свою дружину.
---- Нарешті, бо вже не міг дочекатися, ---- прошепотів Денис, перш ніж солодко поцілувати мене в губи.
**************************
Епілог
Минуло п'ять років ...
Усі ці роки Денис жодного разу не дав приводу засумніватися у його вірності. Йому було не легко підлаштуватися під життя студентки. Коханий так вірив у мене і хотів, щоб моя мрія здійснилася. Завжди з гордістю розказував знайомим, що його дружина майбутній лікар. Після весілля я майже одразу завагітніла, а через дев'ять місяців у нас народилася донечка, яку ми назвали Ангеліною. Денис виявився чудовим батьком і завжди був поряд, справлявся з усім не гірше за мене. До того ж моя мама переїхала до нас і поки я сиділа на парах вона няньчила маленьку Ангеліну.
Ден теж більшу частину роботи переніс додому. Моя любов до чоловіка з кожним днем ставала лише сильнішою. Більше мене не гризли сумніви, що він може піти до іншої жінки. Тепер я точно знала, що для нього єдина. Минулого тижня я отримала диплом. Тепер у нашій сім'ї є лікар.
---- Схоже я щось не те з'їла, ---- сказала я відчувши тошноту.
Коли вийшла з ванної кімнати Денис сміявся.
---- А я думав, що лікар має одразу встановити правильний діагноз.
---- Це ти зараз на що натякаєш?
---- Про те, що у нашій сім'ї буде поповнення. Сподіваюся це буде хлопчик, бо в нас дизбаланс, кохана.
---- Ти думаєш я .... вагітна?
---- Упевнений! У всякому разі я робив усе можливе для того, щоб це сталося.
Кінець
********************************************************
Книга поступово буде відредагована. Дякую усім хто йшов зі мною сторінками цієї коротенької історії про кохання.
#1078 в Любовні романи
#507 в Сучасний любовний роман
#261 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 08.11.2021