9

     Пихатий ідіот! Не погані гроші отримуєш. Та він мені ще має доплачувати за сталеве .... терпіння. Ким він себе уявив? Хто дав йому право поводитися зі мною, як з предметом? Захотів взяв, захотів залишив. 

Чи є справедливість у світі? Бачите його дратує погода, мільйонеру захотілося сонця  та тепла. Такі, як Філатов живуть у вигаданому світі. Вони не бачать інших людей навколо себе, хіба лише свого кола. 

    Збираючи речі, намагалася заспокоїтися. Я терплю його лише  заради грошей. Коли настане час нам прощатися  скажу все, що про нього думаю. Стиснувши зуби, розуміла, що у мене знову немає вибору. Треба ще зовсім трошки потерпіти пихатого плейбоя і моя мрія здійсниться. Я стану вільною!

     Після обіду ми вилетіли чартерним рейсом до Неаполя. Тривалість польоту тривала близько трьох годин. Весь цей час Філатов мило фліртував з стюадесою, яка зі шкіри була готова вилізти лише, щоб йому сподобатися. На кілька хвилин вони навіть умудрилися закритися в туалеті. Думаю цю інформацію я могла б не погано  продати. Добряче б підзаробила на легковажності свого господаря.

---- Ви хоч знаєте, як її звати?  Чи знати ім'я дівчини, яку затягли до туалету вам не принципово? ---- запитала я, коли ми вже сіли в машину.

---- Що ти маєш на увазі? 

---- Дивне у вас життя, -- знизую плечем, байдуже скрививши губи.

---- І то правда!  Дивне!

Коли машина рушила я  на відміну від Дениса одразу пристебнула ремінь безпеки. 

---- Може нарешті поясните, нащо я вам  тут здалася? Ви розорилися через безкінечний потік дівчат через ваше ліжко і немаєте чим заплатити персоналу? 

---- Багато кому, саме цього й хочеться, але ---- ні.

---- Що у вас там за планом? Вечірка чи просто прийде ... масажистка? 

---- А ти не думаєш, що мені це все наскучило. Хочеться ....

---- Нових обличь і тому ви вирішили прилетіти сюди. Хоча нове обличчя було у літаку, тож мабудь, сьогодні буде тихо, -- додаю тихо,  понизивши голос.

---- Чому ти думаєш, що якщо чоловік втамував свою сексуальну спрагу, то більше не захоче пити? 

---- Ви просто неможливий чоловік.

---- Я лише чесно відповів на твої запитання.

Все так і було. Яким би не був Філатов негідником, але він завжди чесний  зі мною.

---- Як ви дійшли до такого життя?

---- Ну знаєш я не завжди був мільйонером. На початку своєї кар'єри  працював моделлю. У мене приваблива зовнішність і мені за неї платили великі гроші ю. З часом я став відомим, красивим  та багатим. Дівчата гірляндами вішалися на мене і мені це подобалося. 

---- Вам цього хотілося?  Ви могли б ... ---- я прикусила язик,  не хотілося злити Філатова.

---- Що міг би ?

---- Ви лише погляньте, як тут красиво.

---- Спеціально змінюєш тему розмови?

---- Можливо!

---- Ти коли-небудь була в Європі?

---- Ні!

--  А море хоч бачила?

---- Південний берег Криму. Одного разу ми відпочивали там усією сім'єю.

---- Тоді тобі тут має сподобатися. 

---- Думаю у мене навряд чи буде час, щоб насолодитися тутешніми красотами. 

    Решту дороги ми їхали мовчки. Це не було надто довго. Якби на моєму місці була сестра, вона б все зробила для того, щоб затягти цього чоловіка в ліжко й затриматися там якомога довше.

    Звернувши з головної дороги та проїхавши кілька метрів перед моїми очима з'явився величезний будинок.  Це була справжнісінька вілла. У повітрі пахло морем. Вїхавши на подвір'я,  одразу зрозуміла, що нічого подібного я в житті не бачила.

 Акуратно вистрежені газони. Різнобарвні квіти у великих глиняних глечиках,  фонтан. Хто ж доглядає усю цю красу?

---- Тут багато прислуги?

---- Ні лише одна ---- Лучія. Зараз вас познайомлю.

     Готова вітати господаря, Лучія чемно стояла у коридорі перед вхідними дверима. Я уявляла собі, що це молода красива італійка, яка доглядає за будинком, а іноді, коли навідується господар, розфарбовує його вечори у колір веселки. 

Зайшовши до середини  подумала, що потрапила в музей.  Картини, статуї, гобелени усе було настільки холодним, що аж мороз ішов шкірою. Єдине, що не давало замерзнути це ---- живі квіти, розкладені у красиві вази.

Лучія такий самий працівник, як і  я. Різниця лише в тому, що ми працюємо в різних країнах й виглядаємо по різному. Ця жінка має бездоганний вигляд. Сіре плаття ідеально облягало струнку фігуру. На вигляд їй біля сорока років, але порівняно з нею я була сірою, затюканою мишкою.

Денис Романович говорив англійською і ця жінка розуміла його та відповідала йому. Вони розмовляли про мене. Філатов сказав, що я вперше в Італії і наказав поселити мене у гостьовій кімнаті. А це раптом з якого дива? Чому такі дивні привілеї? Мені добре відомо де має проживати прислуга. 

Я просто шкірою відчувала, що Філатов спостерігає за мною. Що він знову вигадує? Від його пронизливого погляду мої щоки стали рожевими.

---- Дуже мило з вашого боку, поселити мене у гостьовій кімнаті, але я приїхала сюди, як прислуга тож і жити маю відповідно.

---- Ти, що знаєш англійську? ---- здивовано запитав Філатов.

---- А ви думали,  що таким, як я не під силу, іноземна мова?

---- Я нічого не думав, просто запитав. А приїхала ти сюди, як моя масажистка, тож відповідно і житимеш поряд зі мною. Іди розпаковуй речі і приходь у мою кімнату, зробиш мені масаж, бо чомусь коліно розболілося. 

---- Привіт, ходімо я покажу тобі дім. Він лише на перший погляд здається музеєм, ---- сказала Лучія.

    Я пішла слідом за італійкою. Намагалася одразу все запам'ятати, щоб потім не заблукати. Схоже Лучія привела мене на кухню. Поряд з нею знаходилася їдальня. А далі спортзал, басей , сад, тераса. Якщо і є рай на землі, то це місце саме тут.

 Коли ми нарешті дійшли до моєї кімнати я просто була в захваті від побаченого. Ця кімната  швидше підійшла б принцесі.  Тут усе кричало від розкоші. Підійшовши до вікна, побачила море. Одразу уявила, як ввечері відкривши вікно, слухатиму шум прибою.