Вогняний прапор патріотизму...

Розділ 1 З Україною в серці

Війна

 

Покоси на полі лежали,

Волосся тріпав вітерець,

 А я все сиділа, мовчала і думала, коли  вже буде кінець.

 Над нами літали ракети,

 Від вибухів не спали вночі,

Проклята війна, що забрала,

Вже сотні українських синів.

 На полі життя я сиділа?

 Самотня, під дубом ясним

І пошепки лиш говорила, що скоро настане вже мир.

23.05.2024

 

 

 

 

 

 

Вишиванка

 

Вишивала мати вишиванку білу,

Долечку плекала, щоб я тут раділа.

На ній квіти сині і жовте колосся,

Щоб життя прекрасне мав і син, і доця.

Вишита сорочка, до серця лягає,

Материні руки, завжди пам'ятає.

Гордість мого роду і країни слава,

Вишиванка люба й до лиця удала.

15.05.2024

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Без доброго командира - Військо-отара

 

Без доброго командира - Військо-отара, 

Він став батьком героєм,

Він разом із нами.

 Не боїться ні кулі, 

Ні вражої крові, 

за рідную землю, стоїть він у полі.

За світле майбутнє вмирають Герої

 І щоб там не сталось

Вони завжди українські герої.

Без них не цвіла би у полі калина

І десь не сміялась прекрасна дівчина.

Вклоняємось низько українським Героям,

навіки їм слава і добре слово.

08.05.2024

 

 

 

 

Козача потилиця панам не схилиться

 

Козача потилиця панам не схилиться,

 За землю рідну поляже,

Але й на тому світі всім правду розкаже.

 За країну, Україну, він стоячи згине,

Помолиться рідна ненька, та й скаже, убили.

Хоронила мати сина, плакала, ридала,

Перемогу Україні та й заповідала.

08.05.2024

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пам’ятаєм

 

В серці свіча горить

Не забудемо

І вам нагадаємо

Що колись там погибли вони

А за що згадайте вже самі

Покладемо ми квіти скорботні

І молитва злетить в небеса

Ми будемо молитись що ночі

За теперішні наші війська

Прочитайте історію ще раз

Хай у пам'яті лишиться слід

І не дай Бог повторити

Буденність минулих тих літ

07.05.2024

 

 

 

 

Травень

 

Привіт, травень,

Ти будеш переможним,

Ти подаруєш радість нам усім

Я вірю що ти будеш дивовижним

І радість Ти принесеш геть усім

Нехай усе довкола зеленіє

Покосом свіжим чути в далині

Це кращий місяць  божа нагорода

Довкола все вже зеленіє на городах

У місті також є уже травнева спека

Усе довкола радує мене .

01.05.2024

 

 

 

 

 

 

Скоро вже Паска

 

Скоро вже Паска

Та сум в моїх очах

Десь там убивають невинних щоночі

Тут тихо спокійно

Та серце ридає

Недоспані ночі

Свята немає

Я кошик зберу для військових

Хай їх там зігріє наше тепло

Про них пам'ятаєм, щоб там не було

У кошику крашанка символ життя

Надія у серці

Та пам'ять про мирне життя

29.04.2024

 

 

 

 

Традиції

 

Традиції наші

Такі неймовірні

Культура у нас незабутньо свята

Вона подарована всім українцям

Від бога дарунок

Для кожного з вас

Вона розповість про минуле

Майбутнє  вплете у вінок

Вона є така барвінкова

Крилата і така чарівна

 Бо все що дароване Богом

То краще за просто життя

23.04.2024

 

 

 

 

 

Пироги

 

Тісто легке, як прекраснеє слово,

Начинка в них неймовірно смачна.

Це все прекрасна моя ностальгія,

За домом, де мати моя.

Вона їх з любов'ю творила,

До них слова говорила,

Щоб гарно вони удалися

І всім дуже смачними здалися.

Як хтось, так не любить смачні пироги,

То нам з ними нарізно йти,

Бо я пироги полюбляю,

На свято і в будні,

У вільну хвилину,

Аби були зроблені  з любов'ю   й на диво.

Тож смак цей ніколи нам не забути,

 Бо хто жив в селі,

Це довіку любити вже буде.

20.04.2024

Борщ

 

Такий наваристий стоїть червоний борщ,

Він всіх до столу дружно закликає

І знов тепло у серці оживає,

коли українець історію згадає.

Такий один,

Нема такого в світі,

Та все ж для кожного із нас по своєму святий,

Такий один і зовсім неповторний,

У мами кращий , але й тут смачний.

До нього подають смачнеє сало,

Повіяло душею рідного нам краю

І де б не була всім розповідаю

Що кращого ніж тут ніде в світі немає.

Такий один,

Це код мого коріння,

Життя найкраща райська насолода,

Як рада я, що звуся українка

І борщ готую з малечку й довіку. 13.04.2024

Важка ніч

 

Ця ніч була такою не спокійною

Такою темно чорною

Мінливою

У небі десь як квітка розцвітає

Проклята та ракета що вбиває

Хтось бачив тільки сплеск і більш нічого

І потім не знайшли його живим

Бо він помер у темну ніч учора

Коли кацапи знов стріляли з моря

За це ми їм ніколи не пробачимо

І буде в них важкий судовий день




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше