Глава 1

БІЛЯ ДВОХСОТ РОКІВ ТОМУ

- Алан, ти не можеш віддати цим тваринам Мелісу! Ми заручені! Зрештою, вона твоя сестра! - у вітальні замку Лор, йшла не жартівлива суперечка між королем Аланом який нещодавно прийняв трон і його найкращим другом, молодим лордом Крафеєм.

- У мене немає вибору Краф, це його умова. Якщо я його не виконаю, він зруйнує місто! - Заперечив новоспечений король.

- Вона моя наречена! - кричав люто найкращий друг, але Алан був непохитний.

- Я не можу пожертвувати цілим королівством, заради тебе та Меліси! Ти маєш це зрозуміти! Я розриваю ваші заручини. Ми сьогодні ж підпишемо угоду і Меліса вирушить у темні землі!

Розвернувшись, король вийшов з вітальні, залишаючи там невтішного кращого друга, який нічого не міг вдіяти з тим, що його кохану, його наречену вже сьогодні відберуть у нього! Рей! Проклятий демон зажадав надто високу ціну за мир. Єдину дочку короля Ейріша – Мелісу. Вибігши з вітальні, юний лорд вирушив до своєї коханої. Відчинивши двері в її покої, він застав дівчину в сльозах.

- Мелісо, - напівпошепки сказав лорд, наближаючись.

Піднявши свої сірі очі повні сліз і глянувши на того, хто увійшов, дівчина ще більше розплакалася.

- Іди! Нам не треба більше бачитися! Брат усе вирішив, сьогодні я поїду! – схлипувала юна принцеса.

– Я знайду вихід! - твердо промовив лорд, витираючи сльозинки з блідих щік. - Давай втечемо!?

- Ні! – злякано вигукнула дівчина. - Не можна! Інакше вони всіх знищать! Народ важливіший за наше щастя!

Раптом двері кімнати відчинилися, являючи короля Алана у супроводі особистої варти.

- Заберіть лорда Крафея з покоїв і запріть його в підземеллі до вечора, щоб не накоїв дурниць!

- Ні, Алан! Ти не можеш так вчинити! - сердився лорд, ледве стримуючи свою крижану магію.

- Крафе, - тихо покликала дівчина, беручи за руку молодого нареченого. - Не варто, я згодна з рішенням брата, - вже твердіше промовила принцеса.

- Я все одно тебе заберу в них! - вже з-за дверей вигукував лорд, якого, таки, довелося виводити з покоїв Меліси, силоміць.

Після того, як принцеса залишила Хмарне місто, лорд Крафей поклявся, що забере Мелісу, чого б йому це не вкоштувало. Але ще через кілька років з темних земель прийшов лист, адресований лорду. Воно виявилося від принцеси Меліси. У ньому дівчина просила її пробачити та залишити всі спроби забрати додому. Також написала, що вийшла заміж і щаслива у шлюбі, чого бажає і йому. Не повіривши жодному слову, написаному в листі, Крафей таємно вирушив у темні землі для того, щоб вирвати кохану з лап цих тварин. Обійшовши варту і потай пробравшись у палац, лорд очікував побачити, як його кохана страждає, плаче ночами, згадуючи його, вбивається.

Адже він абсолютно точно був упевнений, що листа, переданого йому, Мелісу змусили написати силою. Але лорд побачив зовсім іншу картину. Його наречена, його любов, сидячи у великому кріслі у вітальні навпроти каміна, дивлячись на вогонь, гладила живіт, що округлився, з усмішкою на обличчі. Не сумніваючись, що з неї поглумилися згвалтвав, Крафей ще більше розлютився. Він уже готовий був знайти себе, прийти на допомогу коханій, як двері відчинилися і в кімнату зайшов ненависний Рей, а за ним його вірний пес - Фарр. І несподівано для лорда, Меліса вставши з крісла підійшла, ні - щасливо підлетіла до Фарра і подарувала ніжний поцілунок.

Очі заволокла пелена гніву та образи. Він не пам'ятав, як опинився знову в Хмарному місті і що робив кілька днів. "Вона! Вона його зрадила! Ні! Це не вона! Це все Рей, з його проклятими умовами! Він все зруйнував!" Набридливі голоси зводили з розуму день за днем, не даючи спокою, випалюючи все всередині, залишаючи лише ненависть і спрагу помсти.

День за днем ​​Крафей шукав слабкі місця демонів. Вивчаючи повністю їхню історію, просиджував годинник у бібліотеці. Але все було марно, поки одного разу, випадково, спершись на одну з полиць, він відкрив потайну нішу і знайшов щоденник принцеси Еріки. Єдина дитина першого короля арханів - Еогана. Щоденник пролежав у схованці не одну сотню років і сторінки місцями просто зотліли, але дещо лорду вдалося прочитати...

УРИВОК З ЩОДЕННИКА

".......батько буде проти! Він ніколи не схвалить наш зв'язок з Доріаном.

Я боюся йому навіть обмовиться про це, сьогодні ми знову зустрінемося і я з нетерпінням чекаю на цей... Доріан обіцяв, що забере мене на всю ніч з палацу. Я так скучила ... ... ....

......Дорогий щоденник, схоже я дійсно закохалася в демона. Батько мене вб'є, якщо дізнається про нас....

Чим більше Крафей вчитувався в пожовклі від часу сторінки щоденника принцеси, тим більше не вірив своїм очам. Кожну прогулянку, кожен торкання, погляд – усі дівчина довіряла щоденнику, барвисто описуючи кожну зустріч із демоном.

Схоже, що вони справді кохали одне одного. Але про їхній шлюб не йдеться в жодній книзі. Жадібно вчитуючись у бліді рядки, Крафей гортав сторінку за сторінкою, поки не натрапив на щось цікаве.

"....батько все дізнався, він дізнався.....я більше не можу приховувати це, скоро всі і так здогадаються.....я благала його лишити мою дитину жити. Батько погодився, але натомість зажадав з мене клятву, що я ніколи не розповім Доріану про його сина.....ніколи не зазнає такої ганьби.....він забрав мого сина, просто віддав, а з ним я втратила свою душу.....Сьогодні я вийду заміж, як велів батько, інакше він загрожує вбити Кріса, так назвали мого сина нові батьки."

Еріка так само продовжувала описувати в щоденнику кожен день свого життя, але радості в них зовсім не було. Була тільки туга за сином і коханим чоловіком. Доріан дізнавшись, що Еріка вийшла заміж, розлютився і побудував магічну завісу, яка відділяла його королівство від інших. Більше Еріка про нього не отримувала звісток. Раптом очі лорда вихопили розмиті рядки:

".....сьогодні я його бачила, мій син став красенем. У нього прекрасна дружина та чудова дочка....у нього бурштинові очі батька та чудові криваво-червоні крила....."