Глава 15: Новий шлях

Нормандія, відома своїми пишними полями та кам’яними замками, стала прихистком для Ізабели та Джеймса. Вільне герцогство дало їм шанс почати нове життя, далеке від інтриг і тиску королівського двору.

Після довгого подорожування вони знайшли прихисток у замку на південному узбережжі Нормандії. Місцеві мешканці ставилися до них з повагою, хоча і не знали, ким вони були насправді. Ізабела вбралася у просту, але елегантну сукню кольору морської хвилі, а Джеймс носив мундир, який більше нагадував одяг заможного купця, ніж лицаря.

"Тут ми можемо бути собою," — сказав Джеймс, стоячи з нею на балконі замку, звідки відкривався вид на безкрайні лани. "Ніхто не диктуватиме нам, як жити."

Ізабела дивилася на нього зі спокоєм у погляді. "Але я все ще відчуваю тягар обов’язку перед моєю країною. Як принцеса, я не можу просто втекти."

"Ти не тікаєш," — відповів він, узявши її за руку. "Ти обираєш новий шлях. І якщо цей шлях — зі мною, я буду поряд."

Згодом до замку прибув гонець із важливою новиною: герцогство потребувало нового намісника, який зможе привести регіон до процвітання та миру. Жителі, дізнавшись про присутність Ізабели, звернулися до неї з проханням прийняти цю роль.

Це був виклик. Якщо Ізабела погодиться, вона фактично зречеться права на корону Англії. Її рішення визначить не лише її долю, але й майбутнє герцогства.

"Якщо ми приймемо це, — сказала вона Джеймсу у залі засідань, — це буде нашою новою відповідальністю. Я повинна написати листа моєму батькові, щоб повідомити про свій вибір."

"Це сміливий крок," — відповів він, підтримуючи її поглядом. "Але разом ми зможемо зробити більше, ніж будь-хто очікує."

Ізабела написала листа, який сповістив про її нову роль намісниці Нормандії. У ньому вона висловила вдячність своєму батькові, але зазначила, що її серце та розум тепер належать людям герцогства, які потребують лідера.

День інтронізації настав. Ізабела та Джеймс стояли перед місцевими лордами та народом, одягнуті у святкові вбрання. Її сукня була із золотистої тканини, що відбивала промені сонця, а його плащ — із багряного оксамиту, прикрашеного гербом нового герцогства.

"Ваша любов до цих земель і прагнення до справедливості роблять вас достойними," — промовив архієпископ, покладаючи на голову Ізабели корону намісника.

Джеймс отримав символ влади — меч із вигравіруваним девізом герцогства. Коли їх проголосили намісником і намісницею, натовп вибухнув оваціями.

Ізабела звернулася до людей: "Сьогодні ми розпочинаємо нову еру. Ми прагнемо миру, процвітання та справедливості для всіх вас. Разом ми будемо сильними!"

Коли святкування завершилося, Ізабела та Джеймс залишилися наодинці в залі. Він підійшов до неї, обійняв, а потім пристрасно поцілував.

"Це лише початок," — прошепотів він, торкаючись її обличчя.

"І наше герцогство тепер у наших руках," — відповіла вона, відчуваючи, як її серце сповнюється щастям і спокоєм.

Разом вони знали, що їхня любов стала силою, яка здатна змінити світ.