Глава 15

Не могла всидіти на місці, коли на моїй фірмі коїться лихо. Забула навіть попрохати, щоб зачекали на мене годину-другу. Чомусь на знайшла нової подруги Віккі, яка точно бажала бачити мою кандидатуру в ролі секретарки, тому вирішила діяти по-своєму. Сконцентрувавши залишок сили, притягла з коридору фікус і наклала на нього слабеньке (що ж поробиш – дія браслету) закляття мороку. Тепер на моєму місці в кріслі сиділа Діана Марсет – синьоока брюнетка років двадцяти трьох, а по сумісництву – претендентка на посаду особистої помічниці шефа компанії «Мілдред».

Я швидко підчистила історію комп’ютера, яким нещодавно скористалась. Не хотілось би, щоб хто-небудь дізнався про мої запити. Правда, кому б могло прийти в голову покопирсатися в пам’яті, я ще не припускала. Єдине в чому була впевнена – злочинець точно причаївся серед співробітників ворожої фірми, можливо, ним виявиться сам Шелден. Чуття кіцуне мене ще ні разу не підводило, адже я не могла просто так в образі лисиці переслідувати його автомобіль.

Тепер з чистою совістю можна гайнути в особистих справах. На жаль, телепортуватися в просторі я ще не вмію, тому що «рано дитинці знати таке, а то ще бешкету накоїть». Та ще й браслет з Міністерства блокує всі прояви вищої магії. Зараз я не була згодна з думкою поважних перевертнів старшого віку, та й рішення Ради боляче наступило на хвіст. Батьки і так пішли мені назустріч, коли дозволили започаткувати бізнес в іншому світі. Традиційно, співвітчизники не відпускали на Землю власних чад без нагляду до досягнення певного віку. У кіцуне не раніше сто п’ятдесяти років.

Тим часом, я вирішила обійти всі умовності – швидко викликала по телефону таксі, адже добиратися автобусом я буду не менше години. Для зручності витягла з сумочки кеди (випадково взяла з собою взуття для пробіжок). Миттєво зняла черевики на підборах і перевзулася, стрімголов кинувшись до таксі, яке вже чекало мене за рогом будівлі.

— Плачу подвійний тариф, якщо швидко довезете мене до магазину «Леліт» неподалік компанії «Фоксістрім».

— Гаразд, міс. Доставлю з комфортом, тільки так не переймайтеся.

Постаралася себе опанувати, щоб не допустити мимовільний сплеск магії. Наразі відростання хвоста і гострих вушок – зайве, витрачу енергію на збереження образу Діани.

Помітивши телевізор у салоні автомобіля, попросила водія переключити на випуск новин. Небезпека наступала на п’яти, загострювала відчуття, з кінчиків пальців упало кілька іскор, які я притоптала ногами.

— Вітаю вас, шановні глядачі. З вами черговий випуск новин, – розпочала тираду телеведуча, – Наші журналісти пропонують свіжу сенсаційну інформацію, яка переверне ваше світобачення. Кримінал чигає на кожному кроці, підстерігаючи чергову жертву. Хто злочинець? Передаю слово кращому журналісту і спеціалісту з гарячих новин Роджеру Венсу. Залишайтеся на каналі, щоб першими дізнаватися сенсаційні новини.

Екран телевізора блимнув і переключився на відомого медійника, який стояв якраз на фоні моєї фірми.

«Як це сталося? Куди дивилися очі Джорджі? Я ж тільки на пів дня залишила фірму без нагляду. Невже цей журналіст зараз ославить і поллє брудом «Фоксістрім»? Або хтось заплатив за гарячі новини, або мої вороги не сплять, вигадуючи все нові капості на мою голову.»

— Вітаю, – чоловік розквітнув білосніжною посмішкою, – Містом вже давно повзли чутки про діяльність відомої міжнародної фірми «Фоксістрім». У минулому терміновому випуску ми обіцяли дізнатися більше про ситуацію, пов’язану зі скандальною начальницею корпорації міс Алісією та її першою заступницею міс Джорджиною. Як виявилося, при загадкових обставинах у головному офісі загинуло четверо співробітників. Занадто багато співпадінь, чи в компанії причаївся злочинець? Поки що інформації недостатньо, але з конфіденційного джерела нам відомо, що це були точно вбивства, замасковані під нещасний випадок.

Найімовірніше, в «Фоксістрім» почав полювання серійний маніяк. Цікаво, що дані про жертв поверхневі або повністю відсутні. Не могли ж ці громадяни виникнути нізвідки? Доведеться відповіді на питання пошукати в минулому загиблих. Але як виявилося, вони жили під вигаданими іменами і мали фальшиві документи про освіту. Працюючи на фірмі, жертви показали себе відмінними спеціалістами, завжди висували прогресивні ідеї стосовно нових проєктів. Здається, до злочинів приклала руку власниця, яка зовсім нещодавно блискуче захистила докторську дисертацію в області програмування. Дивно, але після того, як міс Алісію відпустили з поліційного відділку, в головному офісі вона майже не з’являлася. Зі слів співробітників, вона передала повноваження першій заступниці – Джорджині Фрей, яка категорично відмовляється прокоментувати ситуацію.

Нарешті таксі зупинилося біля затишного магазинчику. Не могла ж я відкрито продефілювати до власної фірми, коли нахабні журналісти оголосили на мене справжнє полювання. Я стрімко закрокувала тінистою алеєю. Заховавшись під гіллястим деревом, спробувала навести на себе морок невидимості. Як на диво, закляття спрацювало. Вихором полетіла до багатоповерхівки, проскочила вестибюль і в кабінці ліфта натиснула потрібну кнопку. Залишилось пробратися до кабінету Джорджі, сподіваючись на те, щоб у подруги в цей час не було відвідувачів. Брюнетка схилилась над ноутбуком, пальці звично натискали клавіші. Я прикрила за собою двері, звичним рухом створивши закляття тиші.

— Як це можна зрозуміти? Як ЗМІ рознюхали про вбивства? Як ти допустила витік інформації? – накинулася з порогу на підлеглу.

Я ніяк не могла вгамуватися, гнів розпаляв ще більше гарячу кров кіцуне. Джорджина з переляку аж підскочила на місці.

— Хто тут? – верескнула вовчиця.

— Я прийшла і все знаю, – зняла з себе закляття невидимості, яке ледве втримувала останні кілька хвилин.

— Алісіє! Від твого вогню починає плавитись ланцюжок артефакту! – подруга не зважала на мій пронизливий погляд, більше турбуючись про непідконтрольний викид магічної енергії, – Заспокойся! Медальйон уже не витримує твій норов. Я чую запах диму, – на мене від її слів ніби вилили відро холодної води.