Після сварки з Джорджі у мене залишився неприємний осад. Подруга все-таки хотіла врятувати мене від небезпеки. Мене щось гризло із середини через цю негарну ситуацію із заступницею. Невже це прокинулася від затяжної зимової сплячки совість?
Я швидко переглянула і підписала папери, які принесла Джорджі, та віддала їх секретарці. Краєм ока помітила обпалені в пориві гніву гардини, тому заодно попросила Енн зайнятися їх заміною.
Я не знаходила собі місця від хвилювання і тривожних передчуттів. Стало затісно у великому кабінеті, не вистачало відкритого простору рідного світу. Враз голову осяяла блискуча ідея, як розвідати обстановку у стані ворога, залишаючись ніким не поміченою. Моє колишнє життя ще неодноразово перевернеться з ніг на голову. У крові бульбашками шампанського заграв адреналін, обіцяючи пригоду з присмаком гострого перцю. Нарешті я вирішила, як діятиму далі. Шалена вигадка здавалася занадто авантюрною і небезпечною, але такою оманливою і захоплюючою.
Ахаха, я влаштуюся на роботу до Деніела Шелдона, щоб вивідати всі секрети ворога. Залишається детально все обдумати, адже виконання плану повинне бути бездоганним. Подробиці повідомлю Джорджі в понеділок, коли вона відійде від стресу. А саме зараз я придумаю легенду для … Діани Марсет. Назвемо так нову секретарку-детектива.
Звичайно, це вищий пілотаж для кіцуне (а особливо з браслетом-блокіратором на руці) – створити нову особистість з власною аурою, підробити купу документів про навчання, трудовий стаж, відзнаки і грамоти від керівництва. Важко? Труднощі закаляють характер, а ще подібні викрутаси зберігають життя.
Суботу та неділю я працювала над перевтіленням у Діану. Не забула навіть винайняти для неї квартиру, зібрати гардероб, складаючи по шматочках нову особистість. Міс Марсет переїхала з іншого міста, а причиною такого рішення стало розбите серце. В базі даних знайшла інформацію про місцевого ловеласа-фермера, який навіть не пам’ятав, зі скількома дівчатами зустрічався. Моя красуня виявилася сиротою, яку виховувала тітка-одиначка, та й вона нещодавно померла. Будинок тітки продали за борги, тому Діану ніщо не тримало на рідній землі. Так-так, вона встигла закінчити коледж у в провінційному містечку, мала гарний послужний список та рекомендації. Ще трохи попрацюю над зовнішностю, борючись з протистоянням браслету, і буду готова позмагатися за вакантну посаду (не сумніваюсь!) сумлінної секретарки містера Шелдона.
Рішучою ходою ранком понеділка крокувала до скляних дверей компанії «Фоксістрім», коли позаду почула знайомий голос:
— Еліс, зачекай!
Озирнувшись, зустрілася поглядом із сірими очима подруги. Вона пришвидшилась, перейшовши на біг, на ходу намагаючись застебнути чорну сумочку. Я зупинилась, чекаючи на брюнетку.
— Привіт, Джорджі, – ніжно усміхнулась заступниці.
— Алісіє, вибач мене за п’ятницю, – прошепотіла вовчиця, – Минулий тиждень виявився занадто напруженим.
— Не слід виправдовуватись, – відмахнулась я, – Зараз мені потрібна твою допомога.
— Інтуїція мені підказала надзвичайні речі. Успішна керівниця «Фоксістрім» вирішила почати життя спочатку на новій роботі, – хитро примружилась Джорджина.
— Я вражена! Від тебе нічого не приховати.
— Йой, я не перший рік живу на світі. Я навчилася шпигувати, не викликаючи підозри.
Ми з подругою увійшли до мого кабінету. Дякуючи секретарці, офіс знову навівав комфорт з новими гардинами. Звичним порухом створила закляття тиші, щоб ніхто випадково не підслухав нашу розмову.
— Еліс, я підготувала для тебе невеличкий подарунок, який допоможе тобі залишитися живою, – Джорджі простягнула мені медальон.
— Залишитися живою? – розгублено перепитала я і почала розглядати прикрасу. Тоненький ланцюжок із червоного золота, медальйон із сапфіром в центрі у візерунчатій оправі.
— Ти все правильно зрозуміла. У твоєму випадку – життєва необхідність.
— Але чому? – здивувалася я.
— Закляття тиші працює? – зненацька поцікавилась брюнетка.
— Так, я відпрацювала дану навичку.
— Цей артефакт я придбала на «чорному» ринку.
— Джорджі, ти мене вражаєш, – ошелешено прошепотіла я.
— Ми живемо у великому місті, а я маю багато корисних знайомств. При бажанні, можна знайти навіть більше, ніж «чорний» ринок із забороненими речами.
У мене забракло сил для висловлення всього спектру емоцій, які зараз відчувала.
— Пам’ятаєш, у п’ятницю в тебе трапився самовільний викид магії? – Джорджі краєм ока покосилася на нові гардини, – Тоді я припустила, що браслет має побічний ефект, про який тобі забули повідомити у Міністерстві. Прикраса в рази зменшує твій контроль над собою. Якщо в спокійному стані твої магічні здібності майже повністю блокуються, то при викиді адреналіну в кров твоя агресія стає дійсно вогняною – ти можеш або спопелити все навколо, або в людській подобі у тебе неконтрольовано з’явиться хвіст кіцуне. Якщо не віриш, можемо прямо зараз перевірити мою гіпотезу.
— Ні, дякую. Повірю тобі на слово, – відкараскалась від випробування контролю і нервів на міцність, – Ще є якісь сюрпризи?
— Виявилось, фірма Деніела обладнана захистом від перевертнів. Чомусь чоловік здогадується про наше існування, і не бажає з нами мати нічого спільного.
— Невже є професіонали, які спеціалізуються на подібних охоронних системах?
— Ти чула про мисливців на перевертнів? Отож-бо. Наш знайомий товаришує з подібними людьми.
— Були, напевно, якісь причини так захищатися від перевертнів.
— Два-три роки тому Шелдена заледве не загнав на той світ один навіжений з клану ведмедів. Пізніше було ще кілька замахів, які закінчилися повним провалом – сигналізація вчасно спрацювала.
— Це все дуже цікаво. Та боюсь, що після отриманої інформації, мій ідеальний план шпигування на чужій фірмі тріщить по швах.
— Як же ти планувала втілити задумку в життя? – поцікавилась брюнетка.
#5385 в Фентезі
#1357 в Міське фентезі
#2268 в Детектив/Трилер
#905 в Детектив
Відредаговано: 05.08.2021