Глава 11

На сеанс до менталіста ми з Джорджиною ходили в четвер, а сьогодні – вже настала п’ятниця. День ікс невмолимо наближався, скорочуючи шанси дізнатися ім’я вбивці. Моє розслідування зайшло в глухий кут, а що робити з отриманою у спеціаліста інформацією – я не уявляла.

Можливо, робота в офісі відбирає багато часу або ідеї покинули мою голову? Марно сподіватися розплутати справу за один день, але час тече так швидко, ніби пісок крізь пальці. Ситуація дуже нервує нас з Джорджі. Завжди стримана подруга перетворилася на особу, яка може вибухнути словесною тирадою від однієї іскри. От і зараз у кабінет прошмигнула Джорджі, несучи мені на підпис стос паперів. Роботу в компанії ніхто не відміняв.

— Еліс, будь-ласка, ознайомся з паперами.

— Джорджі, мої думки зараз дуже далеко. Сподіваюся, справи на фірмі не поглинуть нас з головою. Інакше…

— Подруго, я не забуваю про наше розслідування ні на мить. У тебе є якісь припущення? – поцікавилась брюнетка.

— Зовсім ні, давай разом будемо метикувати.

— Гаразд.Глорія поводила себе дуже дивно перед смертю, – нахмурившись, пробурмотіла подруга.

— В якому сенсі дивно? – я хапалася за будь-які натяки, що дали б змогу зрозуміти мотиви злочинів.

— Пам’ятаєш, дівчина завжди була веселою, товариською, багато посміхалася. Однак останнім часом вона стала замкненою і відлюдькуватою, тільки й могла, що сваритись з тобою або колегами. Хоча … це не завадило їй стрімко злетіти по кар’єрній драбині за останній тиждень. Ти ж цінуєш відданих співробітників, готових день і ніч гарувати на фірмі. Раніше б не повірила, що таке реально. Але Глорія з легковажних працівників останньої ланки перетворилася практично в мого заступника, заввиграшки справлялася з найважчими завданнями, фонтанувала ідеями по успішному розвитку бізнесу, – висловила припущення Джорджі.

— Зі мною останнім часом легко посваритись. Та я щось не пам’ятаю нічого зі сказаного тобою, – намагалася знайти логіку у власній поведінці.

— Досить, Еліс. Постіпово пам’ять повернеться, як сказав менталіст, – зиркнула розплавленим золотом в очах вовчиця, але за мить райдужки знову набули сталевого кольору.

— Гаразд, – підняла руки у примирливому жесті.

— А як відносно інших трьох жертв? Треба ненав’язливо опитати співробітників, як думаєш? Мабуть, з ними сталося те ж саме – успіх, замкненість і смерть, як результат?

Я твердо вирішила розібратися в ситуації, та й що іще мені залишалося? Не скільки для врятування власного іміджу і життя, як для того, щоб припинити марні смерті перевертнів. Хто знає, можливо наступною жертвою буде Джорджі або я.

— Цікава гіпотеза. Слід усе гарно перевірити, хоча опитування займе багато часу. А якраз його в нас немає. Знаєш, Еліс, мене ніяк не відпускає думка про кредит, який взяла у тебе Глорія. Усе здається якимось притягнутим за вуха, якимось надуманим. Думаю, якби ми дізналися справжнє призначення позичених грошей, то трохи б розвіяли туман таємниці, який супроводжує загадкову смерть дівчини. Згодься, перевертня нереально вбити ударом статуетки по голові.

— Тільки в тому випадку, якщо нас співвітчизник ослаблений, – закінчила я за Джорджину.

— Потрібно подивитися на справу з іншої с торони. А якщо розгадка поруч? – пробурмотіла вовчиця.

— Вбивця діє не логічно. Припустимо, що злочинець полює тільки на перевертнів, але спосіб убивства кожної жертви різний.

— Еліс, давай розвивати думку. Загибель перших перевертнів повинна була привернути увагу до компанії «Фоксістрім», очорнити її репутацію, знищити на світовому ринку. Здавалось би, нещасливий збіг обставин. Але останнє вбивство прямісінько вказувало на тебе, а це вже нагадує помсту або щось більш масштабніше. Либонь, ти потрапила під «гарячу руку», адже ти являєшся донькою глави одного з найвпливовіших кланів перевертнів. Якщо (тільки не це) припустимо, тебе стратять за наказом Міністерства, почнеться громадянська війна. Але чому Міністерство не бажає допомогти тобі з розслідуванням, не виділить кращих детективів для розпутування справи? Невже їм відома особа злочинця і чіпати його заборонено? – все більше розпалялася брюнетка.

— Джорджі, це вже виходить за рамки розуміння! – фантазія завела подругу дуже далеко, але я здригнулася від думки, що все сказане може виявитися правдою.

— Ти так думаєш? Ну, гаразд. Діємо по-іншому. Припустимо, вбивства сплановані особою, яка перебуває у відносній психічній рівновазі. Пффф… Де ти могла бачити таких злочинців?

— Подруго, звичайна людина не могла такого зробити з багатьох причин. А якраз у перевертня можливостей і бажання хоч відбавляй. Не відкидаємо вплив Місяця на психологічний стан співвітчизників. Не впорався з тваринним проявом, втратив контроль – от, і маєш вбивство.

- Еліс, згадай слова Олівера. Це все схоже на вплив сильного артефакту.

Раптом у Джорджі ніжною мелодією пролунав виклик телефону. Подруга глянула на дисплей, махнула мені рукою і відійшла до вікна. Я нетерпляче крокувала кабінетом, не слухаючи подругу.

— Еліс, у нас погані новини, – брюнетка вирвала мене з задуми.

— Що сталося? – намагалася стримати тривогу, хоча голос зрадницьки перейшов на вищі ноти.

— Два програмісти уже тиждень не з’являлися на роботі. Вони подавали заяви на звільнення, та я не хотіла тебе турбувати, тому відмовила їм до кращих часів. Хлопці просто втекли, розумієш? А тепер от і головний бухгалтер зібрався дременути з корабля, що от-от потоне, – Джорджина стомлено впала у крісло.

— Він боїться стати черговою жертвою вбивці? – запитала очевидні речі.

— Так. Вважаю, що в цій ситуації людині нічого боятись, полювання йде виключно на перевертнів. Та я ж не можу все пояснити головному бухгалтеру. Йому абсолютно не потрібно знати про потаємний бік нашого життя, – на одному диханні випалила брюнетка.

— Цікаво, а в інших компаніях подібні випадки  трапляються? – нетерплячка просковзнула в моєму стурбованому голосі.