Алісія
Я, як руда тінь, мчала за дорогим автомобілем останньої моделі. Моє хутро розвівав теплий осінній вітерець, лапи пружинили об хвойний настил. Ніс відчував запах ворога, якого переслідувала з усіх нелюдських сил. Уже котрий раз не можу наздогнати його машину, яка знову проїзджає тим самим шляхом. Чомусь пізніше не вдається знайти авто по запаху.
Я думаю, що він, власник автомобіля, причетний до підозрілих смертей моїх співробітників. Мене, як керівника успішної компанії, чекає фінансовий крах в цьому світі, а на батьківщині – покарання за те, що не вберегла життя підлеглих – таких самих перевертнів, як і я. Потрібно самостійно з’ясувати причину, хто і чому почав полювання на мене, адже на працівників місцевої поліції надія слабка.
Відстань між мною та автомобілем стрімко почала зростати, тому сенсу бігти далі немає. Наступного разу почну переслідування з цього місця, якшо зможу залишитись собою та не втрачу дорогоцінні діаманти спогадів. Я озирнулась навколо, запам'ятовуючи місцевість. Повільно побігла в напрямку свого заміського будинку. По дорозі вирішила подумати, як діятиму далі.
#5385 в Фентезі
#1357 в Міське фентезі
#2268 в Детектив/Трилер
#905 в Детектив
Відредаговано: 05.08.2021