Реальність. Тиша багато про що мовчить. Казки, які бачили темряву в глибині лісу, голоси і подих. Ти думав, якщо залишити клітку, можна стати вільним. Ніколи не вирвати біль з грудей, самотність – це ядро злості. Суб'єкт не може бути об'єктом стосовно самого себе – він усе нищить. Стримувати річку думок важко – потоки вирвуться й все буде сказано. Боїшся знати, що я живу в тобі?
Кінець