Внутрішнє полум'я

XVIII

Люди навчені прощати,
Не тримати в серці зло.
Люди змушені страждати
Через зношене табло.

Кожен має рану в серці,
Та звикає, що болить.
Те обличчя у люстерці
Залишає на той рік.

Всіх торкнулися ножами,
Закривали вуха й рот...
Ті, хто бачили очами
Не господарі думок...

Кожен знав про все і всюди—
Не різнилися слова..
Не забудьте, прошу, люди
Як ридала ця земля!

Не минайте мертві душі,
Не минайте і живі...
Б'ється наше серце досі
Лиш тому що є вони!

Подобається

#3285 в Різне
#850 в Поезія

Відредаговано: 10.07.2022