Сьогодні нас спіткала ця біда...
Ми мусимо на полі воювати,
Так, ніби не війна це—просто гра,
А вояки не люди— просто шахи.
Зробили перший хід, та не такий...
Без сорому відкрили гру з удару,
Колоною ступили на поріг
Та кубок переможця не забрали.
У кожного стратегія потужна,
До дрібниць продумані ходи,
Але, як виявилось, чорні неспроможні
Сприйняти гідно програш й піти.
Війна без правил— гра без вороття.
Клітинки всипали поранені солдати...
Гравець сміється: " Зб'ємо короля!",
Маленькі шахи стали захищати.
Нападник враз прикрився оборонцем,
Нечесність маскував в сумних очах,
Збивав із ніг біленьких добровольців,
Що сміло захищали рідний край.
Втрачали пильність чорні окупанти,
У погляді горів вогонь зловтіх...
Та Справедливість для них ставить ґрати.
...Один хід пішака враз стер усіх.
Відредаговано: 10.07.2022