X

Війна... 
Хто вигадав цю непотрібну нечисть?
Хто дав наказ за волю убивать?
Кому не вистачало своїх речей,
Що він пішов у інших відібрать?
Людська жадоба перевищує цінність
Чужого життя, пак мільйонів життів.
Подавіться за свою ненаситність
Брудними від крові мільйонами рублів.
Вони перевищують власні бажання
І силу свою величають.
Не все дістається простим сподіванням,
Так більшість свого лиш втрачають.
Вони не помічають власних втрат...
Їм очі засліпила жажда влади
І ноги вони будуть витирать
В обличчя тих, хто буде в них плювати.
Та їм, як і мені буде начхати.
Тиранство порождає лише страх.
Ти можеш і всі землі завоювати,
Та люди... Їх серця тобі не взять.
Не будуть вони ката величати.
Ти вже програв, війни ще не почавши,
Бо страх людей горить в тобі давно.
І байдуже, що маєш стільки влади,
Тобі підписаний вже смертний договор.
Ви ж також підписали стільком людям,
Бо жадібність з'їдала вашу плоть.
Війну придумали, ракети, кулі...
А людяність не вивчили? Ало?
Цей світ прогнив, а ви лиш добивайте,
Руйнуйте все, наначе уві сні... 
А хто із вас буде відповідати?
За злочини проти людських життів?
Якщо понапихали ви кишені, 
Це ще не значить, що все зійде з рук
І той, хто вигадав війну, нехай у пеклі
Корчиться від нескінченних мук.
Війна війною, та ніхто не вічний.
Земля цвістиме до і після нас...
Людей запам'ятають за їх вчинки
І будуть шанувать чи проклинать.
Ми всі побачили і злодіїв й героїв...
Ми всі пізнали, що таке війна.
Давайте, будемо всі жити дружно.
О, люди, досить один з одним воювать!