Внутрішнє полум'я
II
Все горить... Краса зникає...
Нищите мій рідний дім...
Ви казали— рятувати,
А вас хтось про це просив?!
Ви прийшли на нашу землю,
Стільки крові пролили...
Кричите, що ви невинні
Подивіться он сюди!
Подивіться на руїни,
Що ще вчора тут цвіли!
Подивіться на будинки
Знищені, уламки ці.
Це не наших діло рук.
Ми жили собі у мирі,
Будували свої мрії...
Ви прийшли і не лишили
Спокою і тиші, віриш?
Ви хотіли нас зламати
Тепер лізите під п'яти
Щоб лишитися живими..
Та чи ви це заслужили?
Ви зайшли у нашу хату
Вибирать, кого вбивати
Але вибір був тяжким.
Ви вбивали всіх одразу
Не зважали на образу,
Ні. Ненависть у очах.
Погубили чужі душі,
Потоптались по тілах.
Ви свого не досягнули,
Не діждались, осягнули
Лиш, що ви такі ж як ми
Смертні... Без сімох життів.
Боже, що ви наробили?
Ви історію творили...
Тільки б краще не було
Таких кривавих сторінок...
Краще б діти не читали,
Як батьки їхні вмирали,
Матері не лили сльози
За синами у дорозі...
Краще б цього не було.
Вас тут, хлопці, не чекали
Як прийшли, то не вітали,
А ховались хто куди...
То чому ж ви не пішли?
Ви ж прийшли нас рятувати?
Ах... Рятуйтеся самі!
Відредаговано: 10.07.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
