8✨

Ми ще довго про щось розмовляли, точно не помню...він мабуть розповідав що я перша дівчина яка йому снилась. Було приємно.
Від думок мене перебив батько, який у вісні кликав маму. Я ж пішла поратись по дому: тваринок нагодувала, їсти нам зварила і почала вишивати сорочку та почувши знайоме 'куку' закрила хату і побігла до лісу.
- Куку! - вигукнула я. Закрутився вітер і переді мною появилась моя люба Лілу.
- Ти не повіриш! Я його і справді у вісні бачила, він таким гарним парубком виріс. Допоможеш мені?
- Звичайно Лілу, що потрібно?
- Підеш зі мною до сусіднього села, і покличеш його в ліс. Я б дуже хотіла з ним поговорити.
- Ох, нетерпляча моя! - бурмочу я- у сні мало наговорились?
- Мені цікаво чи пом'ятає він все так гарно як я, і чи взагалі бачив сон. Допоможи прошу!- її оченята стають як в маленького дитяти яке просить цукерку.
- Добре, добре. Тільки в батька відпрошусь. То дуже далеко?
- Якщо через ліс то швидко.
- Ти знаєш що батько сваритиме якщо я через ліс піду.
- Ой, твій батько, завжди все портить, хай йому грець! Нащо тоді біля лісу живе якщо тебе сюди не пускає.
- Мені щось підказує, що це з мамою пов'язано.
- В нас така теж дивачка була - сівши на землю почала розповідати Лілу- сама була чорноволоса з білим пасмом всі казали тому що появилась на цей світ коли місяць вкрив сонце. А очі одно зелене а інше каштанове. Сама спокійна, мовчазна, не любила бавитись з нами. З часом коли я  виросла, вона зникла. - засумувала зеленоволоса і похнюпилась та потім додала - ти дуже на неї схожа- піднявши голову я побачила її сльози.
- Чому ти плачеш, Лілу? Що таке?- я сіла біля неї і обійняла.
- Вона перед сном такі історії розповідала, сама вигадувала. Про ''Принцесу Лілу і...
- ...сірого вовка'' в історії він перетворився на людину.
- Звідки ти знаєш? 
- Мені мама малою розповідала.
- Не можливо
- В неї теж було біле пасмо яке вона заплітала і ховала у волоссі, я ще малою білою краскою пофарбувала і собі пасмо, батьки довго сміялись з мене. От тільки очей я її не пам'ятаю. Зате добре помню що батько був ласкавим і добрим. Та після того як вона померла, чарка назавжди стала головною в його житті.- і собі похнюпившись поклала голову Лілу на плече.
- Не засмучуйся, він кохання втратив, його можна зрозуміти.
- А я маму, боюсь що за горілки і батька втрачу.
- Все буде добре! Я ж запитати забула а як там твій парубок, бачилась з ним?
- Зухвалий але розумний, а ще високий і красивий- заспокоївшись сказала я.
- Давай тоді скоренько підемо до села і ти мені все розповіш.
- Батько спить, не хочу його будити, і проснеться він не скоро...після вчорашнього гуляння.
- То це і добре, тобі ходімо поки він спить.
- Тільки дуже швидко!
- А як інакше, в мене ж неперпіння з Дмитром побачитись.- я засміялась і ми пішли, розповідаючи одне одній про свої сни.