7✨

Батько все ще спав, а я пригадувала що снилось і все-таки Лілу мала рацію. Мені снилось як я сижу на безкрайньому полі під широким дубом і ворожу на ромашці, з іншого боку дерева підходить той самий смуглявий хлопець саме тоді коли на квітці лишається тільки один листочок який я вириваю і кажу 'любить', він сідає біля мене.
- Ми щей познайомитись не встигли а ти вже гадаєш чи я люблю тебе - з широкою посмішкою каже парубок.
- А ви молодик, не занадто самовпевнений? - теж з посмішкою але склавши брова дивуючись гордовитою наглотою хлопця.
- Хіба що трішечки)- ще ширше посміхається він - А як звуть таку красуню, можна поцікавитися?
- Маруся, а вас незнайомцю?
- Ярослав- подав він руку, щоб поздороватись я дала свою та він припідняв її і поцілував - можна просто Славік- якось пошепки сказав він. У цього хлопця якась зачаровуюча посмішка, якось не помітила як і сама весь час сміюсь)🤔 
- Дивне ім'я, в нас похоже ім'я Славко.
- А в нас на ваше кажуть Марія. - сказавши це він пильно дивився в мої очі ніби шукав відповідь на свої питання. - можна я вас зватиму Марія? А ви можете називати сливка- засміявся він.
- Не сливка а Славко - переправила його.
- А яка різниця? І так і так звучить смішно.
- Можливо)))
- А що ти робиш тут? 
- Чекаю на кохання приписане мені долею- спокійно сказала я.
- Ти ходь знаєш хто він?
- Ні, я коли йшла сюди, взагалі не знала що мене чекає, тільки бачила одним оком як він виглядає)
- Що такий страшний що тільки одним оком дивилась?✨
- Чому ж! Просто злякалась трішки, в нього якісь штуки не голові були і він гумонів щось під ніс.
- Випадково не навушники?
- А що воно таке?
- Ну ти даєш! - шоковано подивився на мене хлопчина.- це такі 'штуки', як ти кажеш через які можна слухати музику.
- Дивина, якась магія!
- Не магія а технології, ти ж ніби доросла а не знаєш такі елементарні речі.- сміється він- ти якась дивна, з лісу чи що?
- Так, я там дуже часто буваю, там приємно читати книги, і затишно якось.
- Тепер ступор у мене- з дивним обличчам подивився він. - Ще скажи що не знаєш що таке інтернет?- засміявся той. Дивлюсь на нього, здивована.
- Та нуууу! Не знаєш!!!- побачивши мою реакцію сказав Славко. - це ніби павутина через яку люди дізнаються різну інформацію, грають, спілкуються. Нею навіть малі діти користуватись уміють.- мої зіниці розширились ще більше і я посміхнулась.
- Ото дивина!- ляпнув здивовано він....і розмова полилась далі)

Надіюсь вам все подобається і ви підтримаєте цю історію зірочкою)))