На квітці бджілка золотиста
Прокинулась із першим днем.
Легенько крильцями бриніла,
Несла у світ пахучий щем.
Вона літала понад лугом,
Де волошки квітли у росі,
Де сонях сяяв круг за кругом,
А жайвір співав у висоті.
Квітки дарували їй нектар,
Мов щиру вдячність за турботу.
А бджілка берегла цей дар,
Перетворивши в краплі меду.
Так вчить нас літо день за днем:
Добро народжується з праці.
Як квітка ділиться теплом,
Так щастя — у любові й ласці.