" Вінок із Волошок " - збірка Літньої поезії

" Вінок із волошок "

 

 

Вінок із волошок у твоєму волоссі

Пахне літом, росою й золотим колоссям.

Волошки сині, мов очі твої,

Їх не можу забути — приходять у сни.

 

У кожній пелюстці — блакить небокраю,

Де серце моє віднайшло свій причал.

Тебе, мов ту пісню, крізь роки кохаю,

Що вітер у житі мені заспівав.

 

Ті очі чарують своєю красою,

Наповнені щастям, теплом і любов'ю.

Мені усміхаються ніжно щомить,

У них моє серце вогнем гомонить.

 

Люблю твої очі кольору неба,

Що ніжно сміються з любов'ю до мене.

Їх не забуду — у пам'яті серця,

Бо світле це почуття любов'ю зоветься.

 

Ті очі чарують безмежним коханням,

Палають палким і щирим чеканням.

Зачарований я твоєю красою,

Мов зоряним небом над тихою рікою.

 

Твій образ у серці навік збережу,

Через літа й дороги його пронесу.

І поки у полі волошки цвістимуть знову,

Я вічно кохатиму ніжно й любовно.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше