Вінок
Не бери багато речей
Ми сиділи з хлопцями у більярдному клубі.
Це було за день до того, як я мав поїхати з нею до зовсім нової для мене країни. Чи лякало мене це? Ні. Мене лякало інше: Івана Купала, на яке вона мене запросила. Я навіть почитав про це в інтернеті й, чесно кажучи, був вражений. «Це гарно», - без вагань подумав я, але для мене як для англійця це було «ту мач» — у нас такого ніколи не було.
Вона дуже обережно дивилася на мене, коли
пропонувала цю поїздку.
Мені прийшло повідомлення. Томас і Джеймс поглянули на мене. Останній одразу зазирнув у мій телефон.
— Ага, значить, то та співробітниця-красуня, яка тобі «зовсім не подобається»? — запитав він. — Що ж це вона тобі в неробочий час пише?
Джеймс завжди був таким: із підколами, зі своїми тарганами, але він смішний. Саме тому ми з ним і дружимо.
Я подивився в телефон:
«Ти зібрався? »
«Не бери багато речей».
Її повідомлення виглядали так, наче вона переймається. Хоча не повинна була б.
Я схилив голову.
— Я їду з нею до України, — сказав я хлопцям з малопомітною посмішкою...
#4586 в Любовні романи
#1135 в Любовне фентезі
Відредаговано: 12.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
